• 1. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЇЇ ОПЕРАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

    Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі — "Нафтогаз України", "Материнська компанія" або "компанія") було засноване у 1998 році згідно з постановою Кабінету міністрів України № 747 від 25 травня 1998 року.

    "Нафтогаз України" та його дочірні підприємства (надалі разом – "група") знаходяться у бенефіціарній власності держави Україна. Уряд України, в особі Кабінету Міністрів України, здійснює державний контроль над компанією за рахунок участі у зборах акціонерів та засіданнях наглядової ради, а також за допомогою призначення голови правління та членів правління.

    "Нафтогаз України" є вертикально інтегрованою нафтогазовою компанією, яка здійснює повний цикл операцій із розвідки та розробки нафтогазових родовищ, експлуатаційного та розвідувального буріння, транспортування та зберігання нафти і газу, постачання природного і скрапленого газу споживачам.

    Компанія утримує частки у різних підприємствах, які формують національну систему із виробництва, переробки, розподілу, транспортування і зберігання природного газу, газового конденсату та нафти.

    Компанія зареєстрована за адресою: вул. Б. Хмельницького, 6, Київ, Україна.

    Група провадить свою господарську діяльність та володіє виробничими потужностями, в основному, в Україні. Основні дочірні підприємства та спільна діяльність представлені таким чином:

    Основні дочірні підприємства та спільна діяльність

    2. ОПЕРАЦІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

    На ринки країн, які розвиваються, наприклад України, впливають економічні, політичні, соціальні, правові та законодавчі ризики, які відрізняються від ризиків країн із більш розвинутими ринками. Законодавство і нормативно-правові акти, які впливають на господарські організації в Україні, продовжують зазнавати стрімких змін, а для податкового і регуляторного середовища характерне використання різноманітних тлумачень. Майбутній напрям економічного розвитку України великою мірою залежить від податкової та монетарної політики Уряду, разом зі змінами у правовому, регуляторному та політичному середовищі.

    У 2015 році українська гривня продовжувала девальвувати щодо основних світових валют. Національний банк України запровадив низку стабілізаційних заходів, направлених на обмеження відтоку депозитів клієнтів із банківської системи України, покращення ліквідності банків та підтримки курсу обміну гривні до основних іноземних валют.

    У 2015 році економіка України демонструвала характеристики стану рецесії. Починаючи з кінця 2013 року, Україна знаходиться у стані політичних та економічних потрясінь. У результаті низки протестів відбулася відставка Президента і була сформована нова коаліція більшості у новоствореному Парламенті. У лютому 2014 року були призначені новий Прем'єр-міністр та новий уряд. У результаті змін в Уряді у середині 2014 року відбулися зміни у керівництві компанії, і було сформоване нове правління.

    До 1 жовтня 2015 року група була гарантованим постачальником природного газу в Україні певним групам клієнтів, але її здатність коригувати ціни для кінцевих користувачів, з урахуванням збільшення цін на імпортований газ, мала обмежений характер, оскільки такі ціни регулювались на кожному етапі, від розвідки до кінцевих споживачів, Національною комісією, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, до 27 серпня 2014 року — Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики, НКРЕ). Видобуток власного природного газу в Україні забезпечує приблизно половину усього попиту. Відповідно, потрібен істотний рівень імпортованого газу для задоволення потреб внутрішнього споживання. Протягом 2015 та 2014 років мали місце значні коливання у цінах придбання природного газу у гривневому еквіваленті через дестабілізацію гривні відносно основних іноземних валют.

    З 1 жовтня 2015 року набув чинності Закон України "Про ринок природного газу" № 329-VIII від 9 квітня 2015 року, який на законодавчому рівні запустив реформу у газовому секторі. Цей Закон, з одного боку, передбачає державне регулювання на монопольному ринку (послуг із транспортування, розподілу та експлуатації комплексу скрапленого газу) та, з іншого боку, сприяє розвитку вільної справедливої конкуренції на товарному ринку природного газу. Так, з 1 жовтня 2015 року ринки оптової та роздрібної торгівлі газом запровадили принцип ринкового ціноутворення та вільного вибору постачальників газу, причому Кабінет Міністрів України наклав спеціальні обмеження на певних учасників газового ринку.

    Уряд та компанія вживають істотних заходів для розвитку відкритого європейського ринку природного газу у рамках виконання Меморандуму економічної та фінансової політики, прийнятого у рамках співробітництва із Міжнародним валютним фондом, положень Коаліційної угоди, Стратегії сталого розвитку „Україна-2020", а також Плану реалізації реформи газового сектору, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Реалізація вищезазначених заходів стосовно реформ на газовому ринку України передбачає запровадження концептуальних змін у правовій основі та інструментах функціонування ринку газу, певних аспектах фінансових та господарських операцій компанії і матиме істотний вплив на показники діяльності групи загалом. 

    Водночас уряд України продовжує здійснювати контроль над операційною діяльністю групи через свої права власності в компанії. Такий вплив може стати причиною соціально-економічних ініціатив, які можуть завдати негативного впливу на операційну діяльність групи. Керівництво не має можливості передбачити потенційний вплив таких ініціатив на консолідований фінансовий стан групи та показники її діяльності.

    Державне регулювання ринку природного газу в Україні

    До 1 жовтня 2015 року державне регулювання ринку природного газу в Україні здійснювали Кабінет Міністрів України і НКРЕКП. Державне регулювання охоплювало як технічні, так і фінансові аспекти функціонування ринку. Технічні заходи стосувались ефективного використання запасів природного газу, гарантування безпечної технічної експлуатації газотранспортної системи, забезпечення коректного і безпечного постачання, розподілу та споживання природного газу. Фінансові заходи, в основному, стосувались встановлення тарифів та цін і підтримання коректних фінансових заходів для розподілу природного газу між учасниками ринку.

    Кабінет Міністрів України повинен був затверджувати щорічний прогноз на постачання природного газу та його розподілу.

    НКРЕКП здійснювала регулювання тарифів та цін, які встановлювались на кожному етапі, від виробництва до продажу природного газу, шляхом встановлення відповідних цін і тарифів і затвердження процедур розрахунку цих цін і тарифів. Відповідно, НКРЕКП затверджувало граничну (максимальну) ціну реалізації природного газу для підприємств, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, граничну ціну реалізації природного газу для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання (зокрема підприємств, які виробляють тепло для потреб населення), роздрібні ціни реалізації природного газу для населення, тарифи на послуги транспортування магістральними та розподільними трубопроводами на території України, тарифи на розподіл та постачання природного газу за регульованими тарифами, тарифи на послуги зберігання, закачування та відбору газу з підземних сховищ газу. НКРЕКП затверджувала процедури встановлення цін реалізації природного газу для підприємств із виробництва природного газу, ціни продажу природного газу для населення і встановлення тарифів на транспортування, розподіл та зберігання природного газу.
    Окрім того, НКРЕКП відповідала за захист прав споживачів у сфері встановлення тарифів, безпеки постачань та якості послуг.

    Було встановлено такі тарифи і ціни:

    Ціни та тарифи на природний газ

    З 1 жовтня 2015 року Закон змінив принципи ринку газу, запровадивши вільну, справедливу конкуренцію і гарантувавши високий рівень захисту прав та інтересів споживачів.

    Водночас Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 758 від 1 жовтня 2015 року (із поправками), яка встановлює зобов'язання з обслуговування населення для компанії протягом перехідного періоду від 1 жовтня 2015 року до 31 березня 2017 року стосовно придбання газу власного виробництва у ПАТ "Укргазвидобування" та постачання газу для потреб побутових споживачів, підприємств, що виробляють тепло для побутових потреб, та релігійних організацій.

    Згідно з Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу", який набув чинності до 1 жовтня 2015 року, увесь обсяг природного газу, видобутого в Україні, за вирахуванням газу, використаного для технологічних цілей та інших потреб, як передбачено законом, підприємствами, в яких 50% і більше акцій належить державі, мав продаватися населенню через компанію за регульованими цінами. Якщо попит населення перевищував обсяги видобутку, то він задовольнявся за рахунок імпорту.

    Як зазначено вище у цій Примітці, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України, з 1 жовтня 2015 року на компанію було покладено обов'язки з обслуговування населення протягом перехідного періоду від 1 жовтня 2015 року до 31 березня 2017 року щодо придбання газу власного виробництва у ПАТ "Укргазвидобування" та продажу газу для побутових споживачів, підприємств, що виробляють тепло для побутових потреб, та релігійних організацій.

    Обсяги використання природного газу населенням обліковуються за допомогою газових лічильників. У разі відсутності приладів обліку газу обсяг використання газу визначається відповідно до норм використання, затверджених відповідними регуляторними актами.

    У 2015 році побутові споживачі (населення) здійснювали оплату за спожитий природний газ через банківські рахунки зі спеціальним режимом використання. Перелік банків, у яких створюються такі рахунки, затверджує Кабінет Міністрів України. Згідно з такою процедурою постачальники природного газу зі спеціальними обов'язками з обслуговування населення відкривали спеціальні банківські рахунки для отримання платежів за спожитий природний газ. Суми, накопичені на спеціальних банківських рахунках, розподілялись на поточні рахунки оператора магістральних газопроводів, операторів розподільних газопроводів та постачальника природного газу зі спеціальними обов'язками з обслуговування населення у відповідності до коефіцієнтів, розрахованих останніми і затверджених НКРЕКП. Залишки на спеціальних рахунках не можна арештувати або заблокувати.

    Підприємства, що виробляють тепло, також відкривали банківські рахунки зі спеціальним режимом використання для розрахунків за поставлене тепло. Отримані підприємствами, що виробляють тепло, грошові кошти на таких банківських рахунках потім розподіляються, окрім іншого, на поточні банківські рахунки постачальника природного газу зі спеціальними обов'язками з обслуговування населення у відповідності до алгоритму, який затверджується НКРЕКП щомісяця. Спеціальні банківські рахунки виробників тепла також не можуть бути заблоковані або арештовані.

    Компенсація різниці у цінах між тарифами на продаж і ціною імпортованого газу та інші види фінансової підтримки держави

    Як зазначено вище, компанія імпортує істотні обсяги природного газу для задоволення внутрішнього попиту. Ціна імпортованого газу значно вища за тарифи на продаж, встановлені НКРЕКП та яку Компанія виставляє певним групам внутрішніх споживачів, а саме населенню та компаніям, які виробляють тепло. Негативну різницю компенсує компанії держава, як визначено Постановою Кабінету Міністрів України № 605 від 29 квітня 2006 року ("компенсація різниці у цінах"). Історично така компенсація різниці у цінах становила 70-75% ціни імпортованого газу. Строки та юридична форма такої компенсації не визначені в українському законодавстві. Фактична сума різниці у цінах, яку треба компенсувати у відповідному періоді, затверджується державою у витратній частині Закону про державний бюджет за відповідний період.  

    Компанія розраховувала повну суму різниці у цінах, накопиченої протягом кожного року, і подавала її на розгляд уряду. Однак, протягом звітних періодів і до дати затвердження цієї консолідованої фінансової звітності не існувало офіційних документів, підписаних урядом, у яких була б вказана точна сума компенсації різниці у цінах, яка належить до виплати компанії. Компанія визнає доходи від фактично отриманої компенсації за касовим методом.

    У таблиці нижче надано зведену інформацію щодо різниці у цінах, яка, за оцінками компанії, має бути компенсована, та фінансової підтримки компанії від уряду у 2014-2015 роках (не перевірено аудитом):

    Різниця у цінах, що має бути компенсована

    Очікувана різниця у цінах розраховувалась як різниця між справедливою ціною імпорту та цінами реалізації, встановленими НКРЕКП, на газ, реалізований регіональним газорозподільним організаціям і компаніям, які виробляють тепло, для продажу населенню. Як зазначено у Примітці 21, компанія звернулася до Арбітражного трибуналу із проханням винести арбітражне рішення щодо рівня цін на імпорт природного газу за період 2010-2015 років. Згідно із позовом компанії, ціна, фактично сплачена АТ "Газпром" ("Газпром"), є вищою за справедливу вартість. Якби компанія розрахувала різницю у цінах за сумами, фактично сплаченими Газпрому, то очікувана різниця у цінах за 2015 і 2014 роки становила б 21 476 млн грн та 19 400 млн грн, відповідно.

    З 1 жовтня 2015 року змінився механізм компенсації збитків, які виникають через різницю у цінах для компанії. Згідно з пунктом 7, Стаття 11 Закону України "Про ринок природного газу", учасник ринку газу, на якого покладено спеціальні обов'язки з обслуговування населення, має право на компенсацію економічно обґрунтованих витрат, понесених таким учасником, за вирахуванням будь-яких доходів, отриманих під час виконання таких зобов'язань, плюс відповідна маржа. Рівень маржі має розраховуватись згідно з положеннями відповідної постанови Кабінету Міністрів України. Станом на дату цієї консолідованої фінансової звітності такої постанови ще не було прийнято.

    Вищезазначена інформація стосовно очікуваної різниці у цінах за 2015 рік не охоплює усіх економічно обґрунтованих витрат, понесених компанією після 1 жовтня 2015 року, та компенсації відповідної маржі.

    Разом із компенсацією різниці у цінах компанія отримувала фінансову підтримку від держави у вигляді облігацій внутрішньої державної позики в обмін на емісію нових акцій компанії (Примітка 13). Отримані кошти були призначені для покриття касового дефіциту компанії. Суму облігацій внутрішньої державної позики, отриманих компанією в обмін на емісію нових акцій, можна було частково розглядати як покриття компенсації різниці у цінах, однак, не існує правової бази або документів, які б підтверджували це твердження, і немає також акту звірки або аналогічного документа, підписаного між компанією та урядом України, у якому була б зазначена сума компенсації різниці у цінах. Як результат, структура капіталу групи є незбалансованою, що відображено у значній сумі акціонерного капіталу та накопичених збитках. У Державному бюджеті на 2016 рік не міститься пункту про передачу облігацій внутрішньої державної позики компанії у вигляді внеску до її акціонерного капіталу. Як зазначено вище у цій Примітці, уряд України і компанія вживають низку заходів, направлених на поступове наближення роздрібних цін на газ та опалення до ринкового рівня.

    Політична нестабільність та воєнні дії у східних регіонах України

    На початку 2014 року Україна постраждала від збройної агресії з боку Російської Федерації, у результаті якої відбулася окупація Автономної Республіки Крим ("Крим") та окупація деяких районів Луганської та Донецької областей озброєними терористичними угрупованнями, які отримують озброєння, контролюються, спрямовуються і фінансуються Російською Федерацією, а також у результаті відкритого вторгнення регулярних збройних сил Російської Федерації. Частина активів групи розташована на цих територіях.

    У результаті цих дій група відобразила зменшення корисності активів (основних засобів, дебіторської заборгованості і запасів), розташованих на окупованих територіях Луганської та Донецької областей, станом на 31 грудня 2015 року на суму 1 645 млн грн, включно з витратами у розмірі 2 142 млн грн, включених до інших операційних витрат (Примітка 18), та сторнування зменшення корисності основних засобів у сумі 497 млн грн, включеного до інших операційних доходів (31 грудня 2014 року: 7 203 млн грн, включених до інших операційних витрат).

    Після проведеного у березні 2014 року псевдореферендуму щодо статусу Криму, кримська окупаційна влада оголосила про націоналізацію активів "Чорноморнафтогазу", дочірнього підприємства компанії, розташованих у Криму. Це призвело до втрати контролю групою над активами "Чорноморнафтогазу" у Криму. Група не мала доступу до фінансової звітності, первинної документації або будь-якої іншої фінансової інформації "Чорноморнафтогазу" за період від 1 січня 2014 року до дати втрати контролю у 2014 році. На підставі цього факту керівництво групи відобразило втрату контролю над "Чорноморнафтогазом" як припинену діяльність, базуючись на вартості чистих активів станом на 31 грудня 2013 року, і визнало відповідний збиток від припиненої діяльності у сумі 13 786 млн грн у 2014 році.

    Керівництво продовжує вживати усі можливі юридичні та дипломатичні заходи для відшкодування збитків та відновлення контролю над активами групи на цих територіях.

    Застосування припущення щодо здатності групи продовжувати свою діяльність на безперервній основі

    Перевищення короткострокових зобов'язань над оборотними активами станом на 31 грудня 2015 року становило 6 392 млн грн (31 грудня 2014 року: 17 840 млн грн); за рік, який закінчився на зазначену дату, група понесла чисті збитки у сумі 36 323 млн грн (2014: збиток у сумі 88 433 млн грн).

    Керівництво групи вважає, що підготовка цієї консолідованої фінансової звітності на основі припущення, що група здатна продовжувати свою діяльність на безперервній основі, є обґрунтованою, оскільки група і уряд України вжили певні ініціативи, направлені на покращення фінансових показників діяльності та ліквідності групи, включно, але не обмежуючись таким:

    1. З початку 2014 року уряд України вжив низку заходів, направлених на поступове підвищення роздрібних цін на газ та тепло до беззбиткового рівня на основі ринкових цін на газ на міжнародних ринках. Уряд оголосив свої плани щодо зміни системи субсидування енергетики за рахунок збільшення прямих субсидій кінцевим споживачам (головним чином, населенню та підприємствам, що виробляють тепло) і скорочення рівня цінового регулювання. Успішне впровадження цих планів істотно зменшить фінансовий дефіцит групи у 2015-2016 роках і повністю його ліквідує до 2017 року. Як зазначено вище у цій Примітці, роздрібні ціни на газ для населення, максимальні ціни придбання газу для промислових споживачів і тарифи на зберігання були збільшені у кілька разів у 2014, 2015 і 2016 роках. Також, згідно з останніми змінами у законодавстві, які відбулися у липні 2015 року, Парламент України ухвалив зміни до чинного законодавства, які забороняють встановлювати тарифи на теплопостачання на рівні, нижчому від економічно обґрунтованого. Ці заходи спрямовані на покращення ліквідності та прибутковості підприємств, що виробляють тепло, та їхньої здатності сплачувати борги перед групою.

    2. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 315 від 27 квітня 2016 року змінилися основи функціонування учасника ринку газу, на якого покладено спеціальні обов'язки з обслуговування населення. Згідно з цими змінами, із 1 травня 2016 року від постачальника природного газу із зобов'язаннями з обслуговування населення вимагається постачати газ за цінами, співставними з ринковими, для потреб побутових споживачів, підприємств, що виробляють тепло для побутових потреб, та релігійних організацій.

    3. Уряд України і група вживають заходи щодо диверсифікації джерел постачання газу, головним чином, від європейських компаній через газотранспортні мережі Словаччини, Польщі та Угорщини. Окрім того, група може обґрунтовано очікувати, що ринкові ціни на газ будуть знижені після суттєвого зменшення цін на нафту, яке відбулося у кінці 2014 року і пізніше.

    4. Протягом 2014 і 2015 років Уряд України надав компанії облігації внутрішньої державної позики на суму 96,6 млрд грн і 29,7 млрд грн, відповідно, в обмін на емісію нових акцій. Облігації, отримані у 2014 і 2015 роках, були продані за грошові кошти.

    5. Парламент також скасував мораторій на застосування примусової реалізації майна підприємств, у статутних фондах яких частка держави становить щонайменше 25%, для погашення боргів за природний газ, спожитий у минулих періодах, перед компанією та її дочірнім підприємством ДК "Газ України". Ця зміна дозволяє примусово реалізовувати майно підприємств-боржників для погашення боргів перед компанією та її дочірнім підприємством ДК "Газ України". Процедура примусової реалізації майна відбувається виключно за рішенням Кабінету Міністрів України. Компанія та її дочірнє підприємство ДК "Газ України" мають право вимагати стягнення боргів з таких підприємств-боржників у судовому порядку після зняття відповідного мораторію із 1 вересня 2015 року.

    На думку керівництва, поєднання вищезазначених заходів та інших дій з боку уряду України дасть можливість групі продовжувати свою діяльність на безперервній основі. Ця консолідована фінансова звітність не містить будь-яких коригувань, які стосуються можливості відшкодування та класифікації відображених сум активів або сум та класифікації зобов'язань, які могли б знадобитися, якби група була не здатна продовжувати свою діяльність на безперервній основі.

    3. ПЕРЕРАХУНОК ПОРІВНЯЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

    Група затвердила консолідовану фінансову звітність станом на і за рік, який закінчився 31 грудня 2014 року, 31 липня 2015 року. Після дати затвердження група виявила неточності у інформації за попередні звітні періоди, які завдали істотного впливу на консолідований звіт про фінансовий стан на 31 грудня 2014 року. Ці неточності були відображені ретроспективно у цій консолідованій фінансовій звітності станом на і за рік, який закінчився 31 грудня 2014 року. Вплив таких коригувань на консолідований фінансовий стан на 31 грудня 2013 року, консолідований звіт про прибутки або збитки та консолідований звіт про рух грошових коштів за рік, який закінчився на зазначену дату, не є суттєвим, тому група не подає порівняльну інформацію на цю дату і за відповідні періоди.

    Вплив внесення ретроспективних коригувань до консолідованого звіту про фінансовий стан на 31 грудня 2014 року був представлений таким чином:

    Вплив внесення ретроспективних коригувань

    Вплив внесення ретроспективних коригувань до консолідованого звіту про прибутки або збитки за рік, який закінчився 31 грудня 2014 року, був представлений таким чином:

    Вплив внесення ретроспективних коригувань

    3.1. Консолідація спільної діяльності

    Група бере участь в угодах про спільну діяльність, які раніше обліковувались як спільні підприємства у консолідованій фінансовій звітності станом на і за рік, який закінчився 31 грудня 2014 року. Згідно з вимогами МСФЗ 11 "Угоди про спільну діяльність" (МСФЗ 11), ці угоди про спільну діяльність мають розглядатися як спільна діяльність. Група здійснила перерахунок ретроспективного впливу на її консолідований фінансовий стан, консолідований звіт про прибутки або збитки та консолідований звіт про рух грошових коштів станом на і за рік, який закінчився 31 грудня 2014 року.

    3.2. Зміна класифікації власного капіталу АТ "Чорноморнафтогаз"

    Група визнала втрату контролю над чистими активами "Чорноморнафтогазу" станом на 1 січня 2014 року. Однак, група не змінила класифікацію резерву переоцінки, який стосується "Чорноморнафтогазу", на накопичений дефіцит. Група виправила це викривлення станом на 1 січня 2014 року.

    4. ІНФОРМАЦІЯ ЗА СЕГМЕНТАМИ

    Правління є основним органом, який ухвалює операційні рішення групи. Керівництво визначило операційні сегменти, які група використовує для розкриття інформації, на основі звітів, які розглядаються правлінням для оцінки фінансових показників діяльності групи.

    Керівництво здійснює оцінку показників діяльності операційних сегментів на основі розміру чистого прибутку/(збитку) до оподаткування від діяльності, яка продовжується. Звітні сегменти, визначені керівництвом згідно із видами діяльності, є такими:

    • Виробництво природного газу.

    Виробництво природного газу здебільшого здійснюється у Полтавській, Харківській, Сумській, Дніпропетровській, Львівській та Закарпатській областях. Розвідувальні роботи проводяться, головним чином, у Карпатському та Дніпровсько-Донецькому регіонах. Група контролює близько 70% усього природного газу, який видобувається в Україні.

    • Виробництво сирої нафти і газового конденсату.

    Розвідку нафти здійснює ПАТ "Укрнафта" та ПАТ "Укргазвидобування". Видобуток газового конденсату відбувається у місцях видобутку природного газу.

    • Транспортування і розподіл природного газу.

    Цей сегмент представлений магістральними та розподільними газопроводами, які експлуатує група. Українська газотранспортна система є однією з найбільших у світі за своїми транспортними потужностями. Загальна довжина газопроводів в Україні становить 38,5 тисяч кілометрів. Понад 40% природного газу, який Російська Федерація постачала до європейських країн у 2015 та 2014 роках, транспортувалося українськими магістральними газопроводами.

    • Зберігання природного газу.

    Українська газотранспортна система має у своєму складі 11 підземних газосховищ, розташованих на материковій частині України. Загальна потужність системи підземних газосховищ, розташованих в Україні, становить 31 мільярд кубічних метрів газу.

    • Транспортування сирої нафти.

    Цей сегмент представлений магістральними нафтопроводами, які експлуатує група. Загальна довжина магістральних нафтопроводів в Україні становить 4,7 тисячі кілометрів. Сегмент також включає зберігання нафти, представлене системою з 11 нафтових сховищ загальною потужністю 1,1 мільйона тонн нафти.

    • Переробка сирої нафти та газового конденсату і торгівля нафтопродуктами.

    Цей сегмент представлений 8 нафто– і газопереробними заводами. Продуктами переробки, в основному, є бензин і дизельне пальне, а також скраплений газ.

    • Продаж та постачання природного газу.

    Як зазначено у Примітці 2 вище, виробники природного газу в Україні, які на 50% і більше знаходяться у власності держави, мають продавати весь видобутий газ населенню через компанію, за вирахуванням обсягів газу на технологічні та інші потреби, як передбачено законом.

    • Інше.

    Доходи від цього сегменту включають доходи від продажу хімічної продукції, матеріалів та послуг. Хімічну продукцію виробляє ПАТ "Укрнафта".

    Облікова політика звітних сегментів збігається з обліковою політикою групи, викладеною у Примітці 26.

    Інформація за звітними сегментами групи за рік, який закінчився 31 грудня 2015 року, представлена таким чином:

    Інформація за звітними сегментами групи за рік

    Керівництво вважає сегменти "Виробництво природного газу", "Зберігання природного газу" та "Продаж та постачання природного газу" регульованими видами діяльності внаслідок того, що ціни реалізації та тарифи, а також ціни купівлі у цих видах бізнесу регулюються державою (як зазначено у Примітці 2). Всі інші сегменти вважаються нерегульованими видами діяльності, оскільки вони цілком або переважно не залежать від цінового та тарифного державного регулювання.  

    Суттєві статті негрошового характеру

    Інформація за звітними сегментами групи за рік, який закінчився 31 грудня 2014 року, представлена таким чином:

    Інформація за звітними сегментами групи за рік

    Інформація про концентрацію зовнішніх клієнтів, доходи від реалізації яких перевищують 10% від суми загальних доходів від реалізації. Протягом років, які закінчилися 31 грудня 2015 і 2014 років, єдиним зовнішнім клієнтом, доходи від якого перевищують 10% від загальної суми доходів, був "Газпром". Сума доходів від "Газпрому", яка відноситься до сегменту транспортування і розподілу природного газу, за 2015 рік становила 40 341 мільйон гривень (2014: 16 831 мільйон гривень).

    Інформація про дохід від реалізації, валовий прибуток та дебіторську заборгованість сегменту транспортування та розподілу природного газу за основними видами послуг транспортування представлена таким чином:

    Сегмент транспортування та розподілу природного газу

    Інформація про дохід від реалізації, валовий (збиток)/прибуток та дебіторську заборгованість сегменту продажу та постачання природного газу за основними групами клієнтів представлена таким чином:

    Сегмент продажу та постачання природного газу

    Основні тарифи і ціни продажу, за якими Група реалізує природний газ, наведено у Примітці 2.

    Географічна концентрація

    Географічна концентрація

    5. ЗАЛИШКИ ЗА ОПЕРАЦІЯМИ ТА ОПЕРАЦІЇ З ПОВ'ЯЗАНИМИ СТОРОНАМИ

    Сторони зазвичай вважаються пов'язаними, якщо одна сторона має здатність контролювати іншу сторону, знаходиться під спільним контролем або може здійснювати істотний вплив або спільний контроль над іншою стороною під час прийняття фінансових та операційних рішень. Під час розгляду взаємовідносин із кожною можливо пов'язаною стороною звертають увагу на суть відносин, а не тільки на їхню юридичну форму.

    Як зазначено у Примітці 1, група знаходиться під кінцевим контролем уряду України і, відповідно, усі контрольовані державою підприємства вважаються пов'язаними сторонами під спільним контролем.

    Операції із пов'язаними сторонами можуть здійснюватися на умовах, які не обов'язково можуть бути доступними для непов'язаних сторін.

    Операції із підприємствами контрольованими державою. Група провадить істотні операції із підприємствами, які контролюються, знаходяться під спільним контролем або зазнають істотного впливу з боку уряду України. До цих підприємств належать Державний ощадний банк України, "Укрексімбанк", підприємства, що виробляють тепло, та регіональні газорозподільні підприємства.

    За роки, які закінчилися 31 грудня 2015і 2014 років,близько 25% доходів групи (2014: 25%) були отримані від операцій із підприємствами, які контролюються, знаходяться під спільним контролем або зазнають істотного впливу з боку уряду України. Непогашена торгова дебіторська заборгованість, пов'язана з цими операціями, станом на 31 грудня 2015 та 2014 років становила 30% та 27%, відповідно, від загального залишку торгової дебіторської заборгованості.

    Станом на 31 грудня 2015 та 2014 років, близько 90% та 65%, відповідно, грошових коштів та залишків на банківських рахунках були розміщені у банках, які контролюються, знаходяться під спільним контролем або зазнають впливу з боку уряду України, і приблизно 50% позик були надані цими банками. Близько 35% фінансових витрат за роки, які закінчилися 31 грудня 2015 та 2014 років, стосуються позик, отриманих від цих банків.

    Сума гарантій, наданих урядом України станом на 31 грудня 2015 та 2014 років, становила 20 539 млн грн та 11 611 млн грн, відповідно (Примітка 14).

    У червні 2015 року група уклала додаткові угоди на суму 18 387 млн грн до угод про надання позик із банком, який є її пов'язаною стороною, які передбачали збільшення процентних ставок та переглянуті графіки погашення заборгованості, із відкладенням остаточних термінів погашення до червня 2020 року.

    Інформація про операції із державою надалі розкривається у Примітці 13.

    Компенсація провідному управлінському персоналу. Провідний управлінський персонал протягом 2015 року складався в середньому із 4 членів правління (2014: 8 членів правління). У 2015 році компенсація провідному управлінському персоналу, що включена до складу інших операційних витрат, включала заробітну плату і додаткові поточні премії та становила 6 млн грн (2014: 6 млн грн). Станом на 31 грудня 2015 року провідний управлінських персонал складався із 4 членів правління (2014: 5 членів правління).

    6. ОСНОВНІ ЗАСОБИ

    Інформація про рух балансової вартості основних засобів була представлена таким чином:

    Рух балансової вартості основних засобів

    Група залучила професійних незалежних оцінювачів для визначення справедливої вартості своїх основних засобів станом на 31 грудня 2015 року. Справедлива вартість була визначена на основі амортизованої вартості заміщення або ринкових даних відповідно до Міжнародних стандартів оцінки.

    Беручи до уваги характер основних засобів групи, справедлива вартість визначалася із використанням залишкової вартості заміщення спеціалізованих активів і на основі використання ринкових даних для неспеціалізованих активів. Отже, справедлива вартість основних виробничих активів та обладнання в першу чергу визначалася за допомогою залишкової вартості заміщення. Цей метод засновано на аналізі вартості відтворення або заміни об'єктів основних засобів, з коригуванням на фізичний, функціональний чи економічний знос і старіння. Залишкова вартість заміщення оцінювалася на основі внутрішніх джерел та аналізу наявної інформації про ринок для аналогічних об'єктів основних засобів (опублікованої інформації, каталогів, статистичних даних тощо), а також галузевих експертів і постачальників.

    До складу нафтогазових активів включено вартість ліцензій на виробництво газу у сумі 335 млн грн станом на 31 грудня 2015 року (31 грудня 2014 року: 343 млн грн).

    У 2015 році амортизаційні нарахування у сумі 19 735 млн грн (2014: 5 174 млн грн) було включено до собівартості реалізації, 479 млн грн (2014: 99 млн грн) — до складу інших операційних витрат і 357 млн грн (2014: 423 млн грн) було капіталізовано у складі первісної вартості основних засобів.

    Сторнування зменшення корисності основних засобів включено до складу інших операційних доходів у консолідованому звіті про прибутки або збитки.

    Станом на 31 грудня 2015 та 2014 років основні засоби групи балансовою вартістю 24 003 млн грн та 15 689 млн грн, відповідно, було передано в якості застави забезпечення позик (Примітка 14).

    До складу основних засобів включено капітальні витрати у сумі 473 млн грн, щодо яких сутність витрат може відрізнятися від їхньої юридичної форми згідно з первинними документами(Примітка 26). Ці витрати було подано на підставі відповідної первинної документації у консолідованій фінансовій звітності станом на і за рік, який закінчився 31 грудня 2015 року. Стосовно певних витрат первинна документація була вилучена представниками прокуратури України. Щодо інших витрат керівництво групи розпочало власне корпоративне розслідування у 2016 році.

    Якби основні засоби групи оцінювалися за історичною вартістю, то їхня балансова вартість була б представлена таким чином (не перевірено аудитом):

    Балансова вартість основних засобів групи

    7. ІНВЕСТИЦІЇ В АСОЦІЙОВАНІ ТА СПІЛЬНІ ПІДПРИЄМСТВА

    Інвестиції групи в асоційовані та спільні підприємства були представлені таким чином:

    Інвестиції групи в асоційовані та спільні підприємства

    Детальна інформація щодо асоційованих та спільних підприємств групи станом на 31 грудня 2015 року представлена таким чином:

    Асоційовані та спільні підприємства групи

    Детальна інформація щодо асоційованих та спільних підприємств групи станом на 31 грудня 2014 року представлена таким чином:

    Інформація щодо асоційованих та спільних підприємств групи

    ПАТ "Укрнафта"

    Як зазначено у Примітці 22, інвестицію у ПАТ "Укрнафта" було переведено із інвестиції в асоційовані підприємства до інвестицій у дочірні підприємства з 22 липня 2015 року. До цієї дати інвестиція у ПАТ "Укрнафта" обліковувалася із використанням методу участі в капіталі у цій консолідованій фінансовій звітності.
    Зведену фінансову інформацію ПАТ "Укрнафта" станом на 22 липня 2015 року подано у Примітці 22.

    8. ІНШІ НЕОБОРОТНІ АКТИВИ

    Інші необоротні активи

    Дебіторська заборгованість за угодою про розподіл продукції.

    Компанія уклала концесійну угоду на розвідку і розробку нафти із Арабською Республікою Єгипет та Єгипетською генеральною нафтовою корпорацією („ЄГНК") 13 грудня 2006 року. За умовами цієї концесійної угоди компанія має право відшкодовувати усі витрати на розвідку та розробку, понесені у зв'язку із цією концесійною угодою (Примітка 26).

    Сума, зазначена у таблиці вище, являє собою суму витрат, надану групою до відшкодування, і яка, як очікується, має бути відшкодована протягом більше, ніж одного року від звітної дати.

    Станом на 31 грудня 2015 та 2014 років до складу інших необоротних активів включено витрати на дослідження та розробку у сумі 906 млн грнта 525 млн грн, відповідно, які були понесені за угодою концесії на розвідку і розробку нафти із ЄГНК від 13 грудня 2006 року, але ще не надані до відшкодування (Примітка 26).

    Реструктуризована дебіторська заборгованість споживачів газу. У травні 2011 року було прийнято Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" № 3319-VI. Згідно з цим законом дебіторська заборгованість підприємств, які постачають природний газ за регульованим тарифом, яка виникла у 2010 році, була реструктуризована на період від 1 до 20 років та оцінена за амортизованою вартістю із використанням методу ефективної відсоткової ставки, яка на дату реструктуризації коливалася від 15% до 24% річних.

    Протягом року, який закінчився 31 грудня 2015 року, група визнала додатковий резерв на знецінення реструктуризованої дебіторської заборгованості споживачів газу у сумі 102 млн грн (2014: додатковий резерв у сумі 95 млн грн).

    Інші необоротні активи.

    Станом на 31 грудня 2015 року до складу інших необоротних активів включено обсяги природного газу, які будуть підняті із підземних газових сховищ у період більше одного року. У 2015 році група переоцінила у сторону зменшення свою потребу в обсягах буферного газу у деяких підземних газосховищах. В зв'язку з технічною складністю миттєвого підняття газу із сховища, було вирішено змінити його класифікацію з основних засобів на необоротні активи у сумі 1 176 млн грн (Примітка 6).

    9.ЗАПАСИ

    Запаси групи були представлені таким чином:

    Запаси групи

    Керівництво проводить оцінку необхідності списання запасів до їхньої чистої вартості реалізації, беручи до уваги ознаки їхнього економічного, технічного та фізичного зносу. У 2015 році таке коригування запасів становило 4 922 млн грн, включене до складу собівартості реалізації, та 2 679 млн грн, включене до складу інших операційних витрат (2014: 8 592 млн грн, включене до складу собівартості реалізації, та 3 893 млн грн, включене до складу інших операційних витрат). Сума, включена до складу собівартості реалізації, являє собою уцінку за імпортований газ, який у подальшому був реалізований на потреби населення за регульованими цінами.

    Станом на 31 грудня 2015 та 2014 років запаси балансовою вартістю 23 104 млн грн та 5 308 млн грн, відповідно, були використані в якості застави для забезпечення позик (Примітка 14).

    10. ТОРГОВА ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ

    Торгова дебіторська заборгованість

    Із загальної балансової вартості торгової дебіторської заборгованості станом на 31 грудня 2015 року дебіторська заборгованість за природний газ становила 15 276 млн грн (31 грудня 2014 року: 12 150 млн грн) (Примітка 4).

    Інформація про рух резерву на знецінення торгової дебіторської заборгованості представлена таким чином:

    Рух резерву на знецінення торгової дебіторської заборгованості

    Аналіз кредитної якості торгової дебіторської заборгованості представлений таким чином:

    Аналіз кредитної якості торгової дебіторської заборгованості

    11. ПЕРЕДПЛАТИ ВИДАНІ ТА ІНШІ ОБОРОТНІ АКТИВИ

    Передплати видані та інші оборотні активи групи були представлені таким чином:

    Передплати видані

    Інформація про рух резерву на знецінення передплат виданих та інших оборотних активів була представлена таким чином:

    Рух резерву на знецінення передплат виданих та інших оборотних активів

    12. ГРОШОВІ КОШТИ ТА ЗАЛИШКИ НА БАНКІВСЬКИХ РАХУНКАХ

    Грошові кошти та залишки на банківських рахунках

    До складу строкових депозитів включено банківські депозити у сумі 2 535 млн грн (2014: 1 221 мільйон гривень) із первісним терміном погашення більше трьох місяців, але менше одного року, які були виключені зі складу грошових коштів та їх еквівалентів для цілей консолідованого звіту про рух грошових коштів.

    13. АКЦІОНЕРНИЙ КАПІТАЛ

    Станом на 31 грудня 2015 року зареєстрований, випущений і повністю сплачений акціонерний капітал компанії становив 164 607 млн грн, і складався з 160 450 481 звичайної акції номінальною вартістю 1000 гривень за акцію (31 грудня 2014 року: 59 997 млн грн і 55 840 905 звичайних акцій номінальною вартістю 1 000 гривень за акцію).

    Станом на 31 грудня 2015 та 2014 років акціонерний капітал компанії був скоригований на вплив гіперінфляції відповідно до вимог МСБО 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції" на суму 4 156 млн грн.

    Протягом 2015 року компанія завершила емісію нових акцій, розпочату у 2014 році, на суму 104 610 млн грн для уряду України в обмін на облігації внутрішньої державної позики із погашенням протягом 2018-2024 років та номінальною купонною ставкою у діапазоні від 12,5% до 14,3% річних.

    Незареєстрований акціонерний капітал

    У 2015 році згідно з постановами Кабінету Міністрів України уряд випустив облігації внутрішньої державної позики на суму 29 700 млн грн в обмін на емісію нових акцій компанії. Облігації внутрішньої державної позики мають термін погашення у 2020 році і купонну ставку у розмірі 14,5% річних. Станом на 31 грудня 2015 року компанія продала ці облігації внутрішньої державної позики за грошові кошти, за ціною, яка дорівнює номіналу або вище.

    Станом на 31 грудня 2015 року випущені нові акції не були зареєстровані та відображені у складі незареєстрованого акціонерного капіталу.

    Частка прибутку до сплати у державний бюджет

    Відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України "Про управління об'єктами державної власності" компанія, як державне підприємство, повинна перераховувати до державного бюджету 30% своїх чистих прибутків. За рік, який закінчився 31 грудня 2015 року, обов'язкова сума прибутку сплачена у державний бюджет, становила 2 822 млн грн (2014: 156 млн грн).

    Розподіл прибутку

    Прибуток кожного звітного періоду, що доступний для розподілу власникам, визначається на основі даних фінансової звітності, підготовленої згідно з МСФЗ або Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку України. Відповідно до українського законодавства, розмір дивідендів обмежується розміром чистого прибутку звітного періоду або розміром будь-яких інших резервів, які підлягають розподілу, але не більше суми нерозподіленого прибутку, розрахованого за даними фінансової звітності, підготовленої згідно із Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку України.

    Протягом 2015 року група виплатила дивіденди у сумі 29 млн грн, що разом з сумою обов'язкового внеску частки прибутку до бюджету складає 2 851 мільйон гривень.

    14. ПОЗИКИ

    Позики групи були представлені таким чином:

    Позики групи

    Ефективні відсоткові ставки і валюта позик були представлені таким чином:

    Ефективні відсоткові ставки і валюта позик

    Застави

    Усі позики групи були забезпечені станом на 31 грудня 2015 та 2014 років.

    Позики групи були забезпечені такими видами застав:

    Позики групи забезпечені такими видами застав

    Гарантії.

    Станом на 31 грудня 2015 року позики групи були гарантовані державою у сумі 20 539 млн грн (31 грудня 2014  року: 11 611 млн грн). 

    15. РЕЗЕРВИ

    Інформація про рух резервів за роками була представлена таким чином:

    Рух резервів за роками

    Резерви на судові позови

    Група бере участь у низці судових розглядів в якості позивача або відповідача. Резерв на судові позови являє собою оцінку керівництвом вірогідного відтоку ресурсів групи, який може виникнути у разі негативного (несприятливого) рішення суду та арбітражних процедур.

    Зобов'язання за виплатами працівникам

    Компанії групи мають певні зобов'язання перед своїми працівниками, визначені умовами колективних угод. Ці виплати включають разові виплати на момент виходу працівників на пенсію та програми із виплат після виходу на пенсію. Ці плани із виплат працівникам не фінансуються, а також відсутні активи за планами.

    Основні актуарні припущення, що були використані, представлені таким чином:

    Основні актуарні припущення, що були використані

    Інформація про чутливість зобов'язань за виплатами працівникам до змін в основних припущеннях представлена таким чином:

    Чутливість зобовязань за виплатами працівників до змін в основних припущеннях

    Наданий вище аналіз чутливості може не представляти фактичні зміни зобов'язання за пенсійним планом із визначеними виплатами, оскільки малоймовірно, що зміни у припущеннях відбуватимуться окремо одна від одної, оскільки деякі припущення можуть бути взаємопов'язаними.

    Окрім того, у поданому вище аналізі чутливості теперішня вартість пенсійного зобов'язання із визначеними виплатами розраховувалась із використанням методу прогнозної кредитної одиниці на кінець звітного періоду, яка відповідає тій, яка застосовувалась для розрахунку зобов'язання, визнаного у консолідованому звіті про фінансовий стан.

    У порівнянні із попередніми роками не відбулося змін у методах та припущеннях, використаних для підготовки аналізу чутливості.

    Резерв на виведення активів з експлуатації

    Відповідно до вимог чинного законодавства група повинна провести рекультивацію земель, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та у гідрологічному режимі внаслідок проведення бурових, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт. Резерв на виведення активів з експлуатації являє собою теперішню вартість витрат на виведення з експлуатації нафтогазових активів.

    Основні припущення, використані під час визначення суми резерву на виведення активів з експлуатації, були представлені таким чином:

    Визначення суми резерву на виведення активів

    Інші резерви

    У зв'язку з несплатою та несвоєчасною сплатою рентної плати з боку ПАТ "Укрнафта" (2014: плата за користування надрами), податку на прибуток, ПДВ та дивідендів група нарахувала резерв на покриття збитків від можливих штрафів, пені та відсотків за несвоєчасну сплату.

    16. АВАНСИ ОТРИМАНІ ТА ІНШІ КОРОТКОСТРОКОВІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

    Аванси отримані та інші короткострокові зобов'язання групи були представлені таким чином:

    аванси отримані та інші короткострокові зобовязання

    Станом на 31 грудня 2015 року податки до сплати, крім податку на прибуток, включали 8 230 млн грн зобов'язання з рентної плати. Рентна плата розраховується з врахуванням обсягу добутих сирої нафти, газового конденсату або природного газу та обсягу транспортування сирої нафти і природного газу.

    Станом на 31 грудня 2015 року не існувало концентрації авансів отриманих (31 грудня 2014 року: 2 306 млн грн авансів отриманих були від одного клієнта за послуги транспортування природного газу магістральними трубопроводами по території України).

    Дивіденди до сплати станом на 31 грудня 2015 року являють собою зобов'язання перед акціонерами неконтрольованих часток ПАТ "Укрнафта".

    17. СОБІВАРТІСТЬ РЕАЛІЗАЦІЇ

    Собівартість реалізаціїї

    Рентна плата, включена до складу статті податків, крім податку на прибуток, розраховується з урахуванням обсягів добутих сирої нафти, газового конденсату або природного газу та обсягів транспортування сирої нафти та природного газу.

    До складу собівартості реалізації за 2015 рік включено витрати у сумі 745 млн грн, сутність яких може відрізнятися від юридичної форми згідно з первинними документами (Примітка 26). Щодо певних витрат первинна документація була вилучена представниками прокуратури України та керівництво групи розпочало корпоративне розслідування у 2016 році.

    До складу собівартості реалізації включено витрати за роботи, виконані підрядниками, та спожиті запаси у сумі 334 млн грн, які виникли у першому кварталі 2014 року. У теперішнього керівництва групи немає достатніх доказів, які б підтвердили природу цих витрат, і група визнає їх як витрати у момент виникнення згідно з даними первинної документації. Щодо певних витрат у 2014 році були розпочаті кримінальні провадження, і первинна документація була вилучена представниками прокуратури.

     

    18. ІНШІ ОПЕРАЦІЙНІ ВИТРАТИ

    Інші операційні витрати

    Протягом 2015 року група визнала збитки, понесені на окупованих територіях, і уцінила запаси на суму 1 629 млн  грн, списала ПДВ у сумі 635 млн грн та сторнувала резерв на знецінення торгової дебіторської заборгованості, передплат виданих та інших оборотних активів у сумі 122 млн грн.

    Збитки, понесені на окупованих територіях Криму, Луганської і Донецької областей, були визнані групою внаслідок збройної агресії Російської Федерації, включаючи окупацію Криму та військове вторгнення та окупацію Луганської і Донецької областей на початку 2014 року (Примітка 2).

    До складу витрат на дослідження, розробку та розвідку включені витрати на геологічну розвідку у сумі 160 млн грн, які виникли у першому кварталі 2014 року. Група виплатила відповідні суми підрядникам на виконання цих робіт та визнала їх як витрати у момент виникнення згідно з даними первинної документації. Щодо цих витрат у 2014 році були розпочаті кримінальні провадження, і первинна документація була вилучена представниками прокуратури.

    До складу інших операційних витрат включено витрати на зберігання нафти, придбаної ПАТ "Укртранснафта", у сумі 222 млн грн за 2015 рік і 164 млн грн за 2014 рік.

    Керівництво групи вважає, що сума цих витрат є завищеною внаслідок перевищення повноважень керівництвом дочірнього підприємства. Як результат, у першій половині 2015 року керівництво дочірнього підприємства було змінено (Примітка 26).

    19. ФІНАНСОВІ ВИТРАТИ

    Фінансові витрати

    До складу відсотків за відстрочку платежу включено відсотки за відстрочку оплат постачальнику природного газу.

    20. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК

    Компоненти витрат з податку на прибуток за роки, які закінчилися 31 грудня, були представлені таким чином:

    Витрати з податку на прибуток

    Група сплачує податки в Україні. У 2015 та 2014 роках податок на прибуток підприємств в Україні стягувався із оподатковуваного прибутку, за вирахуванням звільнених від оподаткування витрат, за ставкою у розмірі 18%.

    Узгодження очікуваних та фактичних податкових нарахувань представлене таким чином:

    Узгодження очікуваних та фактичних податкових нарахувань

    У 2015 році набули чинності поправки до Податкового кодексу України (надалі — "Кодекс") стосовно визначення платника податку на прибуток підприємств. Згідно з цими поправками об'єкт оподаткування має визначатися на основі фінансових результатів до оподаткування згідно з обліковою концептуальною основою, прийнятою підприємством (у випадку компанії, МСФЗ), скоригованих на визначений Кодексом перелік коригувань. Нова версія Кодексу не містить повного переліку тимчасових різниць, наявних у компанії до того, як ці поправки набули чинності. Так, певні тимчасові різниці були сторновані.

    Материнська компанія та її дочірні підприємства є окремими платниками податків і, відповідно, відстрочені податкові активи та зобов'язання визнаються на індивідуальній основі.

    Відстрочені податкові зобов'язання та активи, відображені у консолідованому звіті про фінансовий стан після відповідного згортання, представлені таким чином:

    Відстрочені податкові зобовязання та активи

    Чисте відстрочене податкове зобов'язання станом на 31 грудня 2015 року представлене таким чином:

    Чисте відстрочене податкове зобовязання

    Чисте відстрочене податкове зобов'язання станом на 31 грудня 2014 року представлене таким чином:

    Чисте відстрочене податкове зобовязання

    Станом на 31 грудня 2015 та 2014 років невизнані тимчасові різниці, які зменшують об'єкт оподаткування, та невикористані податкові збитки представлені таким чином:

    Невизначені тимчасові різниці

    Відповідно до положень Податкового кодексу України накопичені податкові збитки групи станом на 31 грудня 2015 року можуть переноситися на наступні податкові періоди протягом необмеженого часу.

    21. УМОВНІ ТА КОНТРАКТНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ І ОПЕРАЦІЙНІ РИЗИКИ

    Податкове законодавство.

    Для податкового середовища в Україні характерні складність податкового адміністрування, суперечливі тлумачення податковими органами податкового законодавства та нормативних актів, які, окрім іншого, можуть збільшити фінансовий тиск на платників податків. Непослідовність у застосуванні, тлумаченні і впровадженні податкового законодавства може призвести до судових розглядів, які, у кінцевому рахунку, можуть стати причиною нарахування додаткових податків, штрафів і пені, і ці суми можуть бути суттєвими. Змушений вирішувати поточні економічні та політичні проблеми, уряд запровадив певні реформи у податковій системі України, прийнявши Закон України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України", який набув чинності 1 січня 2015 року.

    На думку керівництва, група виконала усі вимоги чинного податкового законодавства і на разі здійснює оцінку можливого впливу від запроваджених змін. Під час звичайної господарської діяльності група провадить операції, тлумачення яких можуть бути різними у групи та податкових органів. У тих випадках коли вірогідність відтоку фінансових ресурсів, пов'язаних із такими операціями, є високою та сума може бути достовірно визначена, група нараховує резерв на покриття збитків від таких зобов'язань. Коли керівництво групи оцінює вірогідність відтоку фінансових ресурсів як ймовірну, група робить розкриття таких умовних зобов'язань.

    Станом на 31 грудня 2015 року керівництво групи оцінило потенційний вплив таких операцій у загальній сумі 10 728 млн грн (2014: 6 175 млн грн):

    • податок на прибуток підприємств у сумі 5 058 млн грн (2014: 3 122 млн грн) та відповідні пені у сумі 899 млн грн (2014: 863 млн грн);

    • податок на додану вартість у сумі 2 433 млн грн (2014: 1 514 млн грн) та відповідні пені у сумі 786 млн грн (2014: 538 млн грн);

    • податкові зобов'язання ПАТ "Укрнафта" у сумі 1 198 млн грн (2014: нуль);

    • інші податки у сумі 354 млн грн (2014: 138 млн грн).

    На думку керівництва групи, вірогідність того, що будь-яка з вищезазначених сум буде визнана до сплати, є низькою,тому, консолідована фінансова звітність групи не містить жодних забезпечень відносно цих операцій.

    Група провадить операції зі своїми дочірніми підприємствами. Існує вірогідність, що із подальшим роз'ясненням податкового законодавства в Україні та зміною підходів податкових органів за новим Податковим кодексом такі операції можуть бути оскаржені у майбутньому. Вплив будь-якої такої претензії неможливо оцінити, однак, на ­думку керівництва, її вплив не має бути суттєвим.

    Починаючи з 1 вересня 2013 року, у Податковому кодексі України запроваджені нові правила визначення та застосування справедливих ринкових цін, засновані на керівних принципах ОЕСР з трансфертного ціноутворення, унаслідок чого правила трансфертного ціноутворення ("ТЦ") в Україні значно змінилися. Група експортує продукти нафтопереробки і надає транспортні послуги, здійснює внутрішньогрупові операції та бере участь в операціях із пов'язаними сторонами, які потенційно можуть входити у сферу застосування нових правил українського законодавства із ТЦ. Частина підприємств групи надали звіт про контрольовані операції відповідно до встановлених строків. Інша частина компаній групи підготували всю потрібну документацію про контрольовані операції відповідно до законодавства і планують надати звіти. Керівництво вважає, що група дотримується вимог ТЦ.

    Позови до Арбітражного трибуналу. У червні 2014 року компанія звернулася до Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма із проханням винести арбітражне рішення стосовно визначення ціни за договором купівлі-продажу природного газу між компанією та Газпромом. Компанія заявляє, що імпортні ціни на природний газ, який поставлявся у період 2010-2015 років, є завищеними. Імпортні ціни на природний газ, як передбачено договором купівлі-продажу природного газу, розраховуються із використанням формули. Компанія стверджує, що має контрактне право вимагати перегляд контрактної ціни для приведення її до ринкового рівня. Керівництво вважає, що станом на 31 грудня 2015 року компанія розрахувалась за всіма своїми зобов'язаннями за поставлений протягом 2010-2015 років природний газ, і вимагає компенсації за надмірно сплачені суми у розмірі понад 14 мільярдів доларів США.

    У червні 2015 року Газпром подав письмове заперечення відповідача і зустрічний позов, оновивши свою претензію і вимагаючи платежів на суму 31,8 мільярда доларів США (29,2 мільярда доларів США згідно з попереднім позовом) за природний газ, поставки якого Газпром не здійснив, але за який компанія начебто була зобов'язана сплатити відповідно до поточного договору (так званий принцип "бери або плати" згідно із договором купівлі-продажу природного газу), включно із заборгованістю за 2013-2014 роки. Керівництво не може передбачити остаточний результат за цими позовами і не визнає жодного зобов'язання або забезпечень щодо цього питання.

    У жовтні 2014 року компанія також звернулася до Стокгольмсь­кого Арбітражного трибуналу із проханням винести арбітражне рішення стосовно плати за транзит природного газу територією.

    України згідно з договором на транзит природного газу між компанією і Газпромом. Фактична плата за транзит була розрахована для транзиту певних обсягів природного газу із Російської Федерації через територію України ("базовий обсяг транзиту"). Витрати ПАТ "Укртрансгаз", українського оператора магістральних газопроводів, є, в основному, фіксованими витратами і, таким чином, зменшення обсягів транзиту повинне спричинити вищий рівень плати за транзит на одиницю обсягу. Однак, беручи до уваги що фактичні обсяги транзиту за період 2010-2014 років були значно нижчими за базовий обсяг транзиту, рівень плати за транзит природного газу жодного разу не переглядався. Компанія вимагає компенсації за недоотримані доходи від міжнародного транзиту газу у розмірі 8,2 мільярда доларів США.16 жовтня 2015 року Газпром подав заперечення відповідача проти позову і зустрічну вимогу щодо сплати за обсяги газу балансування, які, згідно з позицією Газпрому, були використані компанією у період від липня 2014 року до жовтня 2015 року на загальну суму 5,9 мільйона доларів США та у невизначеному розмірі з 17 жовтня 2015 року до дати оплати у повному обсязі. 6 липня 2016 року Газпром подав своє заперечення та відповідь на зустрічний позов, обновивши свою вимогу про виплату відсотків за період з 1 вересня 2014 року до 6 липня 2016 року до 1 мільйона доларів США та зберігаючи право на подачу додаткових зустрічних позовів після отримання рішення арбітражу за договором купівлі-продажу природного газу.

     
    Судові позови.

    Час від часу у процесі звичайної господарської діяльності до групи висуваються певні претензії. У випадку якщо ризик відтоку фінансових ресурсів, пов'язаних із такими претензіями, вважається вірогідним, у складі резерву на судові позови визнається відповідне зобов'язання (Примітка 15). Якщо, за оцінками керівництва, ризик відтоку фінансових ресурсів, пов'язаних із такими претензіями, є ймовірним, або суму витрат неможливо достовірно оцінити, резерв не визнається, а відповідна сума розкривається у консолідованій фінансовій звітності. Керівництво вважає, що воно сформувало забезпечення стосовно усіх суттєвих збитків у цій консолідованій фінансовій звітності.
    Між групою і деякими постачальниками природного газу існують позови щодо обсягів та/або цін на природний газ, який постачається групі, та інші позови. Керівництво оцінює свої потенційні зобов'язання щодо таких позовів на рівні 1 380 млн грн (2014: 4 681 мільйон гривень). Керівництво не може достовірно оцінити суму потенційних збитків за цими зобов'язаннями, якщо такі є.

    Судовий спір із неконтролюючими акціонерами ПАТ "Укрнафта", стосовно виконання акціонерної угоди.

    У січні 2010 року Нафтогаз і неконтролюючі акціонери, які володіють частками ПАТ "Укрнафта" (надалі — "Укрнафта"), уклали акціонерну угоду, яка, окрім іншого, визначала процедуру виборів голови правління, членів виконавчого органу, наглядової ради та кворуму для їхніх засідань. Згідно з акціонерною угодою голова правління має обиратися із кандидатів, номінованих акціонерами, які володіють неконтрольованими частками, 6 з 11 членів наглядової ради Укрнафти, включно з головою, мають номінуватися Нафтогазом, а решта 5 членів — акціонерами, які володіють неконтрольованими частками. Вважається, що засідання наглядової ради мають кворум за присутності 8 із 11 її членів. Фактично це було дозволено редакцією Закону України "Про акціонерні товариства", що була чинною до березня 2015 року. Однак, у результаті внесення подальших поправок до цього закону у березні 2015 року, кворум для засідань наглядових рад було зменшено до простої більшості голосів.

    Згідно з акціонерною угодою будь-який спір, який виникає у зв'язку з нею, має вирішуватись виключно Лондонським міжнародним арбітражним судом, а акціонерна угода регулюється законодавством Великобританії. У червні 2015 року неконтролюючі акціонери Укрнафти подали позов до Лондонського міжнародного арбітражного суду із вимогою (1) визнати акціонерну угоду чинною і як таку, яка має законну силу, і (2) зобов'язати Нафтогаз дотримуватись умов акціонерної угоди навіть у тих випадках, коли положення акціонерної угоди суттєво обмежують права Нафтогазу як контролюючого акціонера у порівнянні із обсягом прав, передбачених Законом.

    Невизначеність стосовно здатності ПАТ "Укрнафта" продовжувати свою діяльність на безперервній основі.

    Беручи до уваги недавнє зменшення цін на нафту, накопичену заборгованість перед державним бюджетом із 2014 року у сумі 17 473 млн грн станом на 31 грудня 2015 року, обмежену можливість стягнути дебіторську заборгованість та розрахуватися за передплатами виданими у розмірі 17 144 млн грн станом на 31 грудня 2015 року, Укрнафта не мала достатньо коштів для фінансування своїх потреб в оборотному капіталі та погашення податкових платежів при настанні їх строку. Відповідно, станом на 31 грудня 2015 року Укрнафта мала негативні показники оборотного капіталу і понесла збиток за рік, який закінчився на зазначену дату.

    Державна фіскальна служба України ініціювала процес тимчасового призупинення дії ліцензій на видобуток нафти і газу та наклала арешт на активи Укрнафти, у якості податкової застави за неврегульованими зобов'язаннями. Ці заходи обмежують Укрнафту у її діяльності щодо продажу активів, однак, не впливають на її здатність продовжувати операційну діяльність. У березні 2016 року Укрнафта оголосила про свій намір розпочати досудовий процес фінансової санації (еквівалент процесу відповідно до глави "Глави 11") для юридичного обмеження здатності кредиторів, які прострочили виплати, примусово вимагати погашення. План фінансової санації, окрім іншого, передбачає 12-місячний період для Укрнафти та її кредиторів, включно з Державною фіскальною службою України як основного кредитора, для узгодження реструктуризації її зобов'язань. Початок дії плану фінансової санації залежить від попереднього погодження наглядовою радою Укрнафти та затвердження рішенням загальних зборів акціонерів Укрнафти, кредитного комітету та відповідного судового рішення. Жодне із вищезазначених погоджень та рішень не було отримано на момент підготовки цієї консолідованої фінансової звітності.

    Керівництво та аудитори Укрнафти провели оцінку щодо здатності компанії продовжувати свою діяльність на безперервній основі та позиції її ліквідності на основі прогнозних грошових потоків від операційної діяльності до червня 2017 року. Істотні професійні судження було застосовано щодо прогнозу обсягів видобутку нафти і газу та цін продажу.

    Незважаючи на описані вище суттєві невизначеності і враховуючи заходи, які вживає керівництво Укрнафти для покращення позиції ліквідності, виробничої діяльності та продажів, керівництво групи вважає, що застосування припущення щодо здатності Укрнафти продовжувати свою діяльність на безперервній основі, є обґрунтованим для цілей цієї консолідованої фінансової звітності.

    Можлива передача частки володіння Компанії у дочірніх підприємствах державі.

    У 1998 році, після створення компанії, уряд України зробив внесок до акціонерного капіталу компанії у вигляді певних акцій акціонерних товариств. Цими акціонерними товариствами були АТ "Магістральний трубопровід "Дружба" і АТ "Придніпровський магістральний трубопровід", які були реорганізовані у 2001 році у АТ "Уктранснафта", АТ "Укрспецтрансгаз", Національне АТ "Чорноморнафтогаз", АТ "Укрнафта" та п'ятдесят чотири регіональні газорозподільні підприємства.

    Уряд України може передавати право володіння або контролю над усіма або частиною володіння компанії у цих акціонерних товариствах та/або інших державних підприємствах зі зберігання та транспортування нафти та газу іншим компаніям або державним агентствам, і ці дії можуть завдати суттєвого негативного впливу на операційну діяльність компанії.

    Державне майно, яке не підлягає приватизації.

    У 1998 році компанія уклала угоду "Про використання державного майна, яке не підлягає приватизації" (надалі — "Угода") із Фондом державного майна України і отримала нафтогазову транспортну систему під свій операційний контроль. Угода була підписана на один рік, і строк її дії подовжується автоматично на один рік, якщо її не буде розірвано шляхом направлення повідомлення з боку однієї зі сторін, і вона є обов'язковою для виконання правонаступниками кожної зі сторін. Історично дія угоди подовжувалася автоматично, оскільки жодна зі сторін не ініціювала її розірвання. Оскільки державне майно, яке не підлягає приватизації, формує основну частину господарської діяльності групи, то майбутні операції та фінансові результати діяльності групи залежать від подовження дії Угоди. На думку керівництва компанії, група продовжуватиме свою діяльність із цим майном у найближчому майбутньому.

    Згідно з вимогами угоди, від компанії вимагається, окрім іншого, управляти магістральними та розподільними нафто– та газопроводами, які знаходяться у власності держави Україна, підтримувати державне майно у належному робочому стані та передавати 50% частку прибутків, отриманих від використання цих активів, державі. Суму таких перерахувань можна зменшити на суму капітальних інвестицій у ці активи. В угоді не передбачено механізм таких розрахунків та історично група не здійснювала жодних виплат державі стосовно використання цих активів. Група вважає, що якби механізм розрахунку державної частки у прибутках від використання цих активів був визначений, капітальні інвестиції, здійснені групою, були б більшими, і жодних виплат на користь держави не потрібно було б робити. Відповідно, жодних зобов'язань стосовно таких виплат не було визнано у цій консолідованій фінансовій звітності.

    Ліцензії.

    Держава контролює діяльність із розвідки та видобування нафти і газу в Україні шляхом видачі відповідних ліцензій. Згідно з поточним законодавством окремі ліцензії видаються на розвідку, розробку та видобування на кожному нафтогазовому родовищі. Окремі ліцензії видаються на транспортування, постачання та зберігання нафти і газу. Ліцензії видаються на період від двох до двадцяти років, і можуть бути подовжені на той самий період.

    Деякі ліцензії на провадження діяльності з розвідки, розробки і видобутку були передані як внесок у спільні операції. Однак, це не допускається згідно з чинним законодавством і держава має право призупинити дію таких ліцензій. Наразі дія жодної ліцензії групи не була призупинена з цієї причини і не існує судових позовів щодо цього питання.

    Керівництво групи вважає, що в найближчому майбутньому дія ліцензій не буде призупинена.

    Капітальні контрактні зобов'язання.

    Контрактні зобов'язання на придбання основних засобів, а також на розвідку та розробку нафтогазових родовищ становили 144 млн грн станом на 31 грудня 2015 року (31 грудня 2014 року: 400 млн грн).

    22. ОБ'ЄДНАННЯ ПІДПРИЄМСТВ

    Станом на 31 грудня 2015 та 2014 років група утримувала частку у розмірі 50% + 1 акція у правах голосу в ПАТ "Укрнафта".

    У березні 2015 року, згідно зі змінами до Закону України "Про акціонерні товариства", кворум для загальних зборів акціонерів було знижено з 60%+1 акція до 50%+1 акція. Після внесення цих змін було призначено нову наглядову раду ПАТ "Укрнафта" 22 липня 2015 року. Починаючи з цієї дати, компанія має одноосібне право проводити законні загальні збори акціонерів ПАТ "Укрнафта".

    Після внесення цих змін, на думку керівництва компанії, було відновлено контроль над ПАТ "Укрнафта". Відповідно, інвестицію у ПАТ "Укрнафта" було переведено з інвестиції в асоційовані підприємства до інвестицій у дочірні підприємства, починаючи із цієї дати (Примітка 27). У результаті переоцінки раніше утримуваної інвестиції в дочірньому підприємстві до справедливої вартості на дату придбання був визнаний збиток у сумі 1 430 млн грн у консолідованому звіті про прибутки або збитки (Примітка 7), а раніше визнана частка в інших сукупних доходах у сумі 116 млн грн була переведена до накопиченого дефіциту у консолідованому звіті про зміни у власному капіталі.

    У таблиці нижче подано зведену інформацію про попередню справедливу вартість отриманих чистих активів на дату відновлення контролю. Справедлива вартість усіх активів та зобов'язань визначалася керівництвом. Керівництво надалі знаходиться в процесі остаточного визначення справедливої вартості активів та зобов"язань ПАТ "Укрнафта".

    Попередня справедлива вартість отриманих чистих активів на дату відновлення контролю

    Неконтрольована частка являє собою частку чистих активів дочірнього підприємства, яка належить власникам ­неконтрольованих часток.

    Станом на 22 липня 2015 року аванси отримані та інші короткострокові зобов'язання включали дивіденди до сплати, які належать власникам неконтрольованих часток, у сумі 2 201 мільйон гривень.

    Дохід від реалізації та чистий збиток ПАТ "Укрнафта", включені до консолідованої фінансової звітності від дати придбання, становили 10 494 млн грн та 4 498 млн грн, відповідно. Якби операція придбання була завершена на 1 січня 2015 року, доходи групи були б на 18 269 млн грн більшими, а чистий збиток групи був би на 2 446 млн грн більшим. 

    23. УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ

    Для діяльності групи характерна низка фінансових ризиків: ринковий ризик (у тому числі валютний ризик та ризик відсоткових ставок), ризик концентрації, кредитний ризик та ризик ліквідності. Група переглядає та узгоджує свою політику управління ризиками для мінімізації негативного впливу цих ризиків на фінансові показники діяльності групи.
    Основні категорії фінансових інструментів представлені таким чином:

    Основні категорії фінансових інструментів

    Ринковий ризик.

    Для групи характерний вплив ринкових ризиків. Ринкові ризики виникають із відкритих позицій в (a) іноземних валютах, (б) активах та зобов'язаннях, за якими нараховуються відсотки, та (в) інвестиціях, усі з яких зазнають впливу від загальних та специфічних ринкових змін.

    Валютний ризик.

    Група провадить свою операційну діяльність на території України, і її залежність від валютного ризику визначається, головним чином, необхідністю придбання природного газу у іноземних постачальників, яке деномінується у доларах США. Група також отримує позики в іноземних валютах. Група не здійснює хеджування своїх валютних позицій.

    Залежність групи від валютного ризику представлена на основі балансової вартості відповідних валютних активів та зобов'язань таким чином:

    Балансова вартість відповідних валютних активів

    У таблиці нижче розкривається інформація про чутливість прибутку або збитку та власного капіталу до обґрунтовано можливих змін у курсах обміну валют, які застосовувалися на звітну дату за умови, що всі інші змінні величини залишалися стабільними. Ризик розраховувався лише для монетарних залишків, деномінованих в валютах, окрім функціональної валюти компаній групи.

    Чутливість прибутку або збитку та власного капіталу до можливих змін у курсах обмін увалют

    Ризик зміни відсоткових ставок.

    Зазвичай група не має істотних активів, за якими нараховуються відсотки, і її доходи та рух грошових коштів від операційної діяльності, в основному, не залежать від змін ринкових відсоткових ставок. Ризик групи щодо зміни відсоткових ставок виникає від позик, отриманих за плаваючими відсотковими ставками. Позики за фіксованими ставками створюють для групи ризик зміни справедливої вартості відсоткових ставок.

    Група залучає позики, головним чином, за фіксованими ставками.

    Діяльність із запозичень переглядається під час складання бюджету на календарний рік. Довгострокова інвестиційна діяльність і пов'язане з нею фінансування розглядаються окремо, і для них необхідно отримати узгодження від уряду України.

    Інформація про терміни погашення та ефективні відсоткові ставки фінансових інструментів розкривається далі у цій Примітці.

    Ризик концентрації.

    Для групи властивий ризик концентрації щодо доходів від транспортування газу, інших короткострокових зобов'язань та торгової кредиторської заборгованості, оскільки 54% торгової кредиторської заборгованості станом на 31 грудня 2015 року (31 грудня 2014 року: 54% від усіх авансів отриманих (Примітка 16) та 50% від усієї торгової кредиторської заборгованості) становили торгову кредиторську заборгованість перед одним постачальником. Інформацію про концентрацію доходів із транспортування природного газу розкрито у Примітці 4.

    Кредитний ризик.

    Група приймає на себе кредитний ризик, який являє собою ризик того, що одна сторона за фінансовим інструментом стане причиною фінансового збитку для іншої сторони у результаті невиконання своїх зобов'язань. Кредитний ризик виникає у результаті продажу групою продукції на кредитних умовах та інших операцій з контрагентами, у результаті яких виникають фінансові активи. Політика групи полягає у тому, що клієнти, які бажають здійснювати оплату на кредитних умовах, мають пройти перевірку на платоспроможність. Суттєві непогашені залишки також переглядаються на постійній основі. Водночас, Група повинна дотримуватися державних нормативних вимог як надійний постачальник природного газу населенню та державним підприємствам незалежно від того, виконують вони свої зобов'язання чи ні.

    Група формує резерв на знецінення, який є оцінкою понесених збитків стосовно торгової дебіторської заборгованості. Основною частиною цього резерву є компонент збитку, який стосується індивідуально суттєвих ризиків.

    Максимальна сума кредитного ризику станом на 31 грудня 2015 року становила 52 432 млн грн (31 грудня 2014 року: 24 315 млн грн).

    Група не утримує жодного забезпечення для покриття своїх кредитних ризиків.

    Ризик ліквідності.

    Зважене управління ліквідністю передбачає наявність достатніх грошових коштів та достатність фінансування для виконання чинних зобов'язань по мірі їх настання. Метою групи є підтримання балансу між безперебійним фінансуванням та гнучкістю у використанні кредитних умов, наданих постачальниками та банками. Передплати зазвичай використовуються для управління як ризиком ліквідності, так і кредитним ризиком. Група здійснює аналіз за строками оплати активів та термінами погашення своїх зобов'язань і планує рівень ліквідності залежно від їх очікуваного погашення. Група має програми капітального будівництва, які фінансуються як за рахунок чинних потоків грошових коштів від господарської діяльності, так і за рахунок запозичених коштів. Запозичені кошти також використовуються для фінансування потреб групи в оборотному капіталі.

    У таблиці нижче наведено аналіз фінансових зобов'язань групи, розподілених на групи за відповідними термінами погашення, на основі залишкового періоду на звітну дату до терміну погашення за договорами. Суми, які розкриваються у таблиці, є недисконтованими потоками грошових коштів за основною сумою боргу та відсотків. Аналіз фінансових зобов'язань за термінами погашення станом на 31 грудня 2015 року був представлений таким чином:

    Аналіз фінансових зобовязань групи

    Аналіз фінансових зобов'язань за термінами погашення станом на 31 грудня 2014 року був представлений таким чином:

    Аналіз фінансових зобов"язань за термінами погашення станом на 31 грудня 2014 року

    Співвідношення власних та залучених коштів.

    Аналогічно іншим підприємствам галузі, група здійснює моніторинг капіталу на основі співвідношення власних та залучених коштів. Цей коефіцієнт розраховується як чистий борг, поділений на загальний капітал під управлінням. Чистий борг розраховується як сума позик (короткострокових і довгострокових, які відображено у консолідованому звіті про фінансовий стан), за вирахуванням грошових коштів та їх еквівалентів. Загальна сума капіталу в управлінні дорівнює сумі власного капіталу, як відображено у консолідованому звіті про фінансовий стан.

    Співвідношення власних та залучених коштів на кінець звітного періоду було представлене таким чином:

    Співвідношення власних та залучених коштів

    24. СПРАВЕДЛИВА ВАРТІСТЬ

    МСФЗ визначає справедливу вартість як ціну, яка була б отримана за продаж активу або сплачена за передачу зобов'язання у звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки.

    Очікувана справедлива вартість визначалась групою із використанням доступної ринкової інформації, коли вона існує, а також відповідних методик оцінки. Однак, для визначення очікуваної справедливої вартості обов'язково необхідне використання професійних суджень для тлумачення ринкової інформації. Керівництво використало усю доступну ринкову інформацію для оцінки справедливої вартості. Оцінки, подані у цій консолідованій фінансовій звітності, не обов'язково вказують на суми, які група могла б реалізувати у ринковому обміні від операції продажу своєї повної частки у конкретному інструменті або сплатити під час передачі зобов'язань.

    Справедлива вартість фінансових активів та фінансових зобов'язань групи, які оцінюються за справедливою вартістю на постійній основі, і справедлива вартість основних засобів.

    Інвестиції, доступні для продажу, та основні засоби групи оцінюються за справедливою вартістю на кінець кожного звітного періоду. У наведеній нижче таблиці подається інформація про способи визначення справедливої вартості цих активів (зокрема, методики оцінки та використані вхідні дані):

    Способи визначення справедливої вартості активів

    У таблиці нижче наведено інформацію про основні засоби, визнані за справедливою вартістю після первісного визнання із використанням ієрархії справедливої вартості:

    Основні засоби, визначені за справедливою вартістю

    Протягом року не було переміщень між Рівнем 2 та Рівнем 3.

    Активи визнані за справедливою вартістю

    Справедлива вартість фінансових активів та фінансових зобов'язань, які не оцінюються за справедливою вартістю на постійній основі (але розкриття інформації про справедливу вартість є обов'язковим).

    За виключенням викладеного у таблиці нижче, на думку керівництва групи, балансова вартість фінансових активів та фінансових зобов'язань, визнана у консолідованій фінансовій звітності, приблизно дорівнює їхній справедливій вартості внаслідок їхньої короткострокової природи:

    Балансова вартість фінансових зобовязань

    У таблиці нижче подано інформацію про способи визначення справедливої вартості позик (зокрема, методики оцінки та використані вхідні дані):

    Способи визначення справедливої вартості позик

    25. ПОДІЇ ПІСЛЯ ЗВІТНОГО ПЕРІОДУ

    Зміна системи ціноутворення за послуги транспортування природного газу.

    З 1 січня 2016 року була запроваджена нова система тарифного регулювання. Якщо раніше тарифи за транзит газу встановлювалися шляхом переговорів між двома сторонами, то зараз Україна впроваджує європейську систему, згідно з якою регулятор (НКРЕКП) встановлює тарифи транспортування для точок входу/виходу. Згідно із Законом України "Про ринок природного газу", тарифи за транспортування природного газу регулюються державою і встановлюються НКРЕКП як загальнодержавним регулятором у сфері енергетики. Україна змінила свою політику ціноутворення за послуги транспортування газу для гармонізації законодавства України з європейськими енергетичними нормативно-правовими актами.

    НКРЕКП встановила тарифи для усіх точок входу на одному рівні у розмірі 12,47 долара США за 1 000 кубічних метрів, без ПДВ, та різні тарифи для точок виходу, із мінімальним на рівні 16,74 долара США за 1 000 кубічних метрів, без ПДВ, та максимальним на рівні 32,80 долара США за 1 000 кубічних метрів, без ПДВ.
    До винесення рішення Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма група застосовує тарифи на транспортування природного газу для Газпрому, встановлені у чинному договорі про транзит газу (Примітка 21).

    Затвердження Плану реструктуризації системи корпоративного управління.

    У липні 2016 року Кабінет Міністрів України затвердив План реструктуризації системи корпоративного управління, в якому викладено заходи та етапи реструктуризації групи та галузі, у тому числі, але не обмежуючись, такі:

    • переведення активів із виробництва та постачання природного газу від Міністерства енергетики та вугільної промисловості України до інших державних органів управління;

    • розробка законів та нормативно-правових актів згідно з вимогами європейських нормативно-правових актів у сфері енергетики стосовно розмежування діяльності із транспортування та зберігання природного газу та концесійної угоди про транспортування газу;

    • передача активів із транспортування природного газу до нового оператора системи транспортування протягом 30 днів після оголошення рішення арбітражного трибуналу Арбітражним інститутом Торгової палати Стокгольма стосовно позовів між компанією та Газпромом (Примітка 21);

    окрім того, План передбачає певні кроки для реформування діяльності зі зберігання природного газу, включно із технічним аналізом потужностей для підземного зберігання для розробки найефективнішої бізнес-моделі для такої діяльності та створенням оператора системи зберігання природного газу під управлінням Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

    Призначення наглядової ради.

    У квітні 2016 року, офіційним рішенням Міністерства економічного розвитку та торгівлі, була сформована нова наглядова рада компанії. Наглядова рада складається із п'яти членів: трьох незалежних директорів та двох представників уряду України.

    Додатково, наглядова рада запроваджує комітети з аудиту, професійної етики, призначень та винагороди, а також створює і контролює функції, відповідальні за дотримання нормативних вимог, з управління ризиками та запобігання корупції.

     
    Розмежування зобов'язань ("unbundling").

    У липні 2016 року Кабінет Міністрів України затвердив Постанову "Про відокремлення діяльності з транспортування та зберігання (закачування, відбору) природного газу", яка передбачає підготовку плану реструктуризації Нафтогазу, направлену на розмежування діяльності операторів системи транспортування та зберігання. Планом передбачено створення нового підприємства, АТ "Магістральні трубопроводи України" (МТУ), для прийняття на себе зобов'язань із транспортування природного газу. МТУ буде контролюватись державою через Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, яке здійснюватиме управління акціонерним капіталом МТУ без втручання інших міністрів або Прем'єр-міністра. Відповідні зміни у законодавстві будуть прийняті парламентом та урядом. Пропонований план передбачає, що активи із транспортування природного газу будуть передані новому оператору газотранспортної системи лише після винесення остаточного рішення щодо позовів між Нафтогазом та Газпромом Арбітражним інститутом Торгової палати Стокгольма (Примітка 21).

    Затверджений план встановлює низку заходів для забезпечення ефективного використання підземних газових сховищ, які знаходяться у власності держави Україна, включно з створенням новогопідприємства, АТ "Підземні газові сховища України", після поглибленої оцінки підземних сховищ для розробки оптимальної стратегії використання та управління. Аналогічно, активи зі зберігання природного газу мають бути передані новому підприємству після винесення остаточного арбітражного рішення щодо позовів між Нафтогазом та Газпромом. Необхідні правові дії і заходи мають бути вчинені протягом 2016-2017 років.

    Передбачається, що ПАТ "Укртрансгаз" залишиться під контролем Нафтогазу, поки не будуть відчужені його непрофільні активи та вирішені усі спірні питання, пов'язані із підприємством.

     
    Частка прибутку до сплати у державний бюджет.

    У 2016 році загальні збори акціонерів, проведені деякими дочірніми підприємствами компанії, оголосили і повністю розподілили прибутки та здійснили відповідні оплати до державного бюджету в сумі 1 021 мільйон гривень.

    Судові претензії.

    У 2016 році Київський господарський суд ухвалив рішення на користь ПАТ "Укртранснафта" за його позовом проти трьох приватних нафтопереробних заводів, які зберігали сиру нафту, яка належить групі. Угоди про оренду нафтосховищ, підписані попереднім керівництвом ПАТ "Укртранснафта", були оголошені недійсними. На дату цієї консолідованої фінансової звітності сира нафта, яка належить групі, зберігалась на вищезазначених приватних нафтопереробних заводах.

    У липні 2016 року ПАТ "Укргазвидобування" звернулось з проханням винести арбітражне рішення за правилами Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма про припинення угоди про спільну діяльність із компанією Misen Enterprises AB (ТОВ "Карпатигаз") і відшкодування збитків. Група наразі проводить оцінку понесених збитків для визначення суми компенсації. ПАТ "Укргазвидобування" також розглядає варіанти щодо розірвання усіх інших угод про спільну діяльність.

    Судовий розгляд щодо відшкодування активів у Криму. У лютому 2016 року група офіційно ініціювала переговірний процес стосовно втрати активів у Криму, надіславши скаргу на Російську Федерацію у рамках дії двостороннього інвестиційного договору. Шестимісячний період переговорів закінчується у серпні 2016 року. Цей переговірний процес є передумовою для початку арбітражного процесу щодо інвестиційного договору.

     
    Погашення кредитів і подовження строків кредитування.

    У 2016 році група отримала і повністю погасила відновлювальну кредитну лінію у сумі 300 мільйонів доларів США від Європейського банку реконструкції та розвитку на придбання природного газу на західному кордоні України. Строк дії кредитної лінії спливає у 2018 році, і група збирається використати ці кошти для накопичення природного газу на наступні опалювальні сезони. Станом на дату цієї консолідованої фінансової звітності непогашений залишок за другим траншем, отриманим у липні 2016 року, становить 3 921 мільйон гривень.

    Окрім того, після 31 грудня 2015 року і до дати затвердження цієї консолідованої фінансової звітності, група отримала позики у сумі 4 481 мільйон гривень і погасила позики у сумі 14 914 млн грн.

    Група успішно подовжила дати погашення для позик на загальну суму 13 020 млн грн із 2016 року на 2017-2018 роки.

    26. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ

    Заява про відповідність.

    Ця консолідована фінансова звітність була підготовлена відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності ("МСФЗ").

    Основа підготовки консолідованої фінансової звітності.

    Ця консолідована фінансова звітність підготовлена на основі принципу історичної вартості, за виключенням об'єктів основних засобів, які оцінюються за переоціненою вартістю на кінець кожного звітного періоду, як пояснюється у положеннях облікової політики нижче.

    Історична вартість зазвичай визначається на основі справедливої вартості компенсації, сплаченої в обмін на товари та послуги.
    Справедлива вартість визначається як ціна, яка була б отримана за продаж активу або сплачена за передачу зобов'язання у звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки, незалежно від того, чи підлягає ця ціна безпосередньому спостереженню або оцінці із використанням іншої методики оцінки.

    Ця політика послідовно застосовувалась до всіх поданих періодів, якщо не зазначено інше.

    Класифікація та подання операцій придбання.

    Протягом 2015 року ПАТ "Укртрансгаз" придбало матеріали, роботи та послуги у сумі 520 млн грн, включені до складу собівартості реалізації, та здійснило капітальні витрати у сумі 316 млн грн, включені до складу основних засобів. Керівництво групи ініціювало проведення корпоративного розслідування стосовно цих операцій у 2016 році.

    Протягом 2015 року ПАТ "Укргазвидобування" придбало матеріали у сумі 225 млн грн, включені до складу собівартості реалізації, та здійснило капітальні витрати у сумі 157 млн грн, включені до складу основних засобів. На первинні документи за цими операціями було накладено арешт, і вони знаходяться у прокуратурі у рамках відповідного розслідування.

    Протягом 2015 року ПАТ "Укртранснафта" придбало послуги зі зберігання нафти у сумі 222 млн грн, включені до складу інших операційних витрат.

    Характер цих витрат може відрізнятися від їхньої юридичної форми згідно з первісною документацією. Ці витрати були подані на основі відповідних первинних документів у консолідованій фінансовій звітності станом на та за рік, який закінчився 31 грудня 2015 року.

    До складу активів (головним чином, основних засобів) та витрат за перший квартал 2014 року включені витрати, які стосуються придбання послуг та запасів (за виключенням витрат, пов'язаних із придбанням природного газу та сирої нафти, а також витрат на персонал та відповідних соціальних нарахувань) у сумі 660 млн грн та 938 млн грн, відповідно. Класифікація та розкриття інформації про ці витрати у цій консолідованій фінансовій звітності були зроблені на основі відповідних первинних документів. Однак, враховуючи інформацію, доступну керівництву групи, є певні підстави вважати, що характер цих витрат може відрізнятися від їхньої юридичної форми згідно з первісною документацією.

    До складу інших операційних витрат включено витрати на зберігання нафти у сумі 164 млн грн за 2014 рік, які стосуються дочірнього підприємства компанії, ПАТ "Укртранснафта". На думку керівництва групи, ці витрати є завищеними у результаті порушення керівництвом дочірнього підприємства процедур внутрішніх контролів. Керівництво дочірнього підприємства було змінене у першій половині 2015 року.

    Функціональна валюта і валюта подання.

    Статті, включені до фінансових звітностей кожного з підприємств групи, оцінюються із використанням валюти основного економічного середовища, у якому провадить свою операційну діяльність група ("функціональної валюти"). Ця консолідована фінансова звітність подається у гривні, яка є функціональною валютою компанії і валютою подання групи. Усі суми, відображені у консолідованій фінансовій звітності, подаються у гривнях, округлених до найближчого мільйона, якщо не зазначено інше.

    Операції, деноміновані у валюті, яка відрізняється від відповідної функціональної валюти, перераховуються у функціональну валюту із використанням курсу обміну валют, який переважав на дату відповідної операції. Прибутки та збитки від курсових різниць, які виникають у результаті врегулювання таких операцій та перерахунку монетарних активів та зобов'язань, деномінованих в іноземній валюті на кінець року, визнаються у консолідованому звіті про прибутки або збитки. Перерахунок на кінець року не застосовується до немонетарних статей, включно з інвестиціями у власний капітал. Вплив змін курсів обміну валют на справедливу вартість акцій відображається як частина прибутку або збитку за справедливою вартістю.

    Станом на 31 грудня курси обміну валют, використані для перерахунку залишків в іноземній валюті, були представлені таким чином:

    Курси обміну валют станом на 31 грудня

    Валютні обмеження в Україні включають обов'язкове отримання дебіторської заборгованості в іноземній валюті протягом 90 днів від операції продажу та обов'язкову конвертацію 75% надходжень в іноземній валюті у гривню в 2015 році та 65%, починаючи з 9 червня 2016 року. Іноземну валюту можна вільно конвертувати за курсом, наближеним до курсу обміну, встановленого Національним банком України. У теперішній час гривня не є вільно конвертованою валютою за межами України.

    Основа консолідації.

    Дочірніми підприємствами називаються компанії, над якими група має контроль. Контроль досягається тоді, коли група має владні повноваження щодо об'єкта інвестування, зазнає ризиків або має права щодо змінних результатів діяльності об'єкта інвестування; та має здатність використовувати свої владні повноваження щодо об'єкта інвестування для впливу на результати його діяльності. Дочірні підприємства консолідуються із дати, коли контроль переходить до групи (на дату придбання), і припиняють консолідуватися із дати, коли контроль втрачається.

    Операції між компаніями групи, залишки за операціями та нереалізовані прибутки або збитки від таких операцій виключаються повністю під час консолідації. В облікову політику дочірніх підприємств, за необхідності, вносились зміни для забезпечення їхньої відповідності із політикою, прийнятою групою.

    Компанія переоцінює наявність чи відсутність контролю, якщо факти чи обставини вказують на зміну одного чи декількох елементів контролю, вказаних вище.У випадку коли група має переважну більшість прав голосу в об'єкті інвестування, вона продовжує оцінювати, чи достатньо цих прав голосу для забезпечення її практичної здатності керувати значущими видами його діяльності одноосібно і чи є права голосу групи достатніми для надання їй владних повноважень над об'єктом інвестування.

    Група враховує усі відповідні факти та обставини під час оцінки того, чи є права голосу групи в об'єкті інвестування достатніми для надання їй владних повноважень над ним, у тому числі:

    • розмір утримуваного групою пакету голосів порівняно із розміром та ступенем розосередженості пакетів інших утримувачів прав голосу;

    • потенційні права голосу, утримувані групою, інших утримувачів голосів або інших сторін;

    • права, які виникають внаслідок інших контрактних угод;

    • будь-які додаткові факти та обставини, які вказують на те, що група має або не має можливості керувати значущими видами діяльності у період часу, коли необхідно прийняти рішення, включно з порядком розподілу голосів під час голосування на попередніх зборах акціонерів.

    Об'єднання підприємств.

    Операції придбання підприємств обліковуються із використанням методу придбання. Сума компенсації, яка передається під час операції об'єднання підприємств, оцінюється за справедливою вартістю, яка розраховується як сума справедливої вартості на дату придбання активів, переданих групою, зобов'язань групи перед колишніми власниками об'єкта придбання та часток власного капіталу, наданих групою в обмін на отриманий контроль над відповідним об'єктом придбання. Витрати, пов'язані з операцією придбання, звичайно визнаються у складі прибутку або збитку того періоду, в якому вони були понесені.

    На дату придбання ідентифіковані придбані активи та прийняті зобов'язання визнаються за їхньою справедливою вартістю, за виключенням випадків коли:

    • відстрочені податкові активи або зобов'язання та активи або зобов'язання, пов'язані з угодами на виплати працівникам, визнаються та оцінюються у відповідності до вимог МСБО 12 "Податок на прибуток" та МСБО 19 "Виплати працівникам", відповідно;

    • зобов'язання або інструменти власного капіталу, пов'язані із угодами об'єкта придбання щодо платежів на основі акцій або угод групи про платежі на основі акцій, укладених для заміни угод об'єкта придбання щодо платежів на основі акцій, оцінюються у відповідності до вимог МСФЗ 2 "Платіж на основі акцій" на дату придбання; та

    • активи (або групи вибуття), які класифікуються як утримувані для продажу у відповідності до МСФЗ 5 "Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність", оцінюються у відповідності до цього стандарту.

    Гудвіл оцінюється як перевищення суми переданої компенсації, суми будь-яких неконтрольованих часток в об'єкті придбання та справедливої вартості раніше утримуваних покупцем часток власного капіталу в об'єкті придбання (якщо такі є) над чистою сумою, на дату придбання, вартості придбаних ідентифікованих активів та прийнятих на себе зобов'язань. Якщо, після переоцінки, чиста сума, на дату придбання, вартості придбаних ідентифікованих активів та прийнятих на себе зобов'язань перевищує суму переданої компенсації, суми будь-яких неконтрольованих часток в об'єкті придбання та справедливої вартості раніше утримуваних покупцем часток власного капіталу в об'єкті придбання (якщо такі є), то таке перевищення визнається негайно у складі прибутку або збитку як прибуток від придбання зі знижкою. 

    Неконтрольовані частки, які є поточними частками володіння і дають право їхнім власникам на пропорційну частку чистих активів підприємства у випадку його ліквідації, первісно можуть оцінюватися або за справедливою вартістю, або пропорційно до частки неконтрольованих часток у визнаній вартості ідентифікованих чистих активів об'єкта придбання. Вибір методу оцінки здійснюється для кожної операції окремо. Інші види неконтрольованих часток оцінюються за справедливою вартістю або, коли застосовується, згідно із методом, визначеним в інших МСФЗ.

    У випадку коли компенсація, яку група передала в операції об'єднання підприємств, містить в собі активи або зобов'язання, які виникли у результаті угоди про умовну компенсацію, то умовна компенсація оцінюється за справедливою вартістю на дату придбання і включається до складу компенсації, яка була передана під час операції об'єднання підприємств. У зміни справедливої вартості умовного зобов'язання, які кваліфікуються як коригування періоду оцінки, вносяться коригування ретроспективно, із відповідними коригуваннями за рахунок гудвілу. Коригування періоду оцінки являють собою коригування, які виникають у результаті отримання додаткової інформації протягом періоду оцінки (який не може перевищувати одного року від дати придбання) щодо фактів та обставин, які існували на дату придбання.

    Подальший облік змін справедливої вартості умовної компенсації, які не кваліфікуються як коригування періоду оцінки, залежить від класифікації умовної компенсації. Умовна компенсація, яка була класифікована як власний капітал, не переоцінюється на подальші звітні дати, а її подальше врегулювання обліковується у складі власного капіталу. Умовна компенсація, класифікована як актив або зобов'язання, переоцінюється на подальші звітні дати у відповідності до вимог МСБО 39 Фінансові інструменти: визнання та оцінка" або МСБО 37 "Резерви, умовні зобов'язання та умовні активи", відповідно, причому відповідні прибуток або збиток, які виникають при цьому, визнаються у складі прибутку або збитку.

    У випадку коли операція об'єднання підприємств здійснюється поетапно, раніше утримувана групою частка у власному капіталі об'єкта придбання переоцінюється за справедливою вартістю на дату придбання, а прибуток або збиток, який виникає при цьому, якщо такий є, визнається у складі прибутку або збитку. Суми переоцінки, які виникають із часток володіння в об'єкті придбання до дати придбання і які були раніше визнані у складі інших сукупних доходів, змінюють свою класифікацію на прибуток або збиток, якби такий підхід вимагався для відображення вибуття такої частки.

    Якщо первісний облік операції об'єднання підприємств не завершився на кінець звітного періоду, в якому відбувається об'єднання, група відображає у звітності попередні суми за статтями, стосовно яких облік не було завершено. У ці попередні суми вносяться коригування під час періоду оцінки (див. вище) або визнаються додаткові активи або зобов'язання для відображення нової отриманої інформації щодо фактів та обставин, які існували на дату придбання, які, якби про них було відомо, могли вплинути на суми, визнані на цю дату.

    Гудвіл.

    Гудвіл, який виникає у результаті придбання підприємств, відображається за первісною вартістю, визначеною на дату придбання таких підприємств, за вирахуванням накопичених збитків від зменшення корисності, якщо такі є.

    Для цілей перевірки на предмет зменшення корисності гудвіл розподіляється на кожну з одиниць групи, яка генерує грошові кошти (або групи одиниць, які генерують грошові кошти), які, як очікується, отримають вигоди за рахунок синергії від об'єднання підприємств.

    Одиниця, яка генерує грошові кошти, на яку був розподілений гудвіл, перевіряється на предмет зменшення корисності щороку або частіше, якщо існують ознаки зменшення корисності такої одиниці. Якщо сума відшкодування одиниці, яка генерує грошові кошти, виявиться меншою за її балансову вартість, то збиток від зменшення корисності розподіляється спершу на зменшення балансової вартості будь-якого гудвілу, розподіленого на відповідну одиницю, а потім на інші активи одиниці пропорційно до балансової вартості кожного активу такої одиниці. Будь-який збиток від зменшення корисності гудвілу визнається безпосередньо у складі прибутку або збитку. Збиток від зменшення корисності, визнаний щодо гудвілу, не сторнується у подальші періоди.

    Після вибуття відповідної одиниці, яка генерує грошові кошти, належна їй сума гудвілу враховується під час визначення прибутку або збитку у результаті вибуття.

     
    Операції із неконтрольованими частками.

    Група відображає операції із неконтрольованими частками як операції із власниками капіталу групи. Для операцій придбання неконтрольованих часток різниця між будь-якою компенсацією сплаченою та відповідною часткою балансової вартості придбаних чистих активів дочірнього підприємства відображається у складі власного капіталу. Прибутки або збитки у результаті продажу неконтрольованих часток також відображаються у складі власного капіталу.

    Коли група втрачає контроль або істотний вплив над підприємством, то збережена частка володіння у ньому переоцінюється до її справедливої вартості, причому зміна балансової вартості визнається у складі прибутку або збитку. Справедлива вартість є первісною балансовою вартістю для цілей подальшого обліку збереженої частки в асоційованому, спільному підприємстві або фінансовому активі. Окрім того, будь-які суми, раніше визнані у складі інших сукупних доходів щодо такого підприємства, обліковуються таким чином, ніби група сама продала відповідні активи або зобов'язання. Це може означати, що суми, визнані раніше у складі інших сукупних доходів, змінюють свою класифікацію на прибуток або збиток.

    Якщо частка участі в асоційованому підприємстві знижується, але істотний вплив зберігається, лише пропорційна частка сум, раніше визнана у складі інших сукупних доходів, змінює свою класифікацію на прибуток або збиток, коли доцільно.

    Інвестиції в асоційовані підприємства.

    Асоційованим називається підприємство, на яке група має істотний вплив, а не контроль. Інвестиції в асоційовані підприємства обліковуються із використанням методу участі в капіталі. Інвестиція групи в асоційоване підприємство включає гудвіл, визначений на момент придбання, за вирахуванням будь-якого накопиченого збитку від зменшення корисності.

    Частка групи у прибутках або збитках асоційованих підприємств після придбання визнається у консолідованому звіті про прибутки або збитки, а частка у змінах інших сукупних доходів після придбання визнається у складі інших сукупних доходів. Сукупні зміни після придбання коригуються за рахунок балансової вартості інвестиції. У випадку коли частка групи у збитках асоційованого підприємства дорівнює або перевищує її частку у цьому асоційованому підприємстві, включно з будь-якою іншою незабезпеченою дебіторською заборгованістю, група не визнає подальших збитків, за виключенням випадків коли вона має зобов'язання або зробила виплати від імені цього асоційованого підприємства. Нереалізовані прибутки від операцій між групою та її асоційованими підприємствами виключаються повністю.

    В облікову політику асоційованих підприємств, за необхідності, вносились зміни для забезпечення їхньої відповідності із політикою, прийнятою групою.

    Прибутки та збитки від розбавлення акцій, які виникають за інвестиціями в асоційовані підприємства, визнаються у консолідованому звіті про прибутки або збитки.

    Частка у спільних підприємствах.

    Спільним підприємством називається угода про спільну діяльність, за якою сторони, які володіють спільним контролем у такій спільній діяльності, мають права на чисті активи відповідної спільної діяльності. Спільний контроль являє собою узгоджений на основі договору розподіл контролю над спільною діяльністю, який існує лише тоді, коли рішення стосовно значущої діяльності вимагають одноголосної згоди сторін, які спільно володіють контролем.

    Група визнає свою частку у спільному підприємстві із використанням методу участі в капіталі, який застосовується так, як описано у параграфі "Інвестиції в асоційовані підприємства".

    Частка у спільних операціях.

    Спільною операцією називається угода про спільну діяльність, за якою сторони, які володіють спільним контролем у такій спільній діяльності, мають права на активи, а також на зобов'язання, які стосуються відповідної угоди. Спільний контроль являє собою узгоджений на основі договору розподіл контролю над спільною діяльністю, який існує лише тоді, коли рішення стосовно значущої діяльності вимагають одноголосної згоди сторін, які спільно володіють контролем.

    Коли підприємство групи провадить свою діяльність у рамках спільних операцій, група, як спільний оператор, визнає стосовно своєї частки у спільній операції:

    • свої активи, включно із часткою у будь-яких спільно утримуваних активах;

    • свої зобов'язання, включно із часткою у будь-яких спільно понесених зобов'язаннях;

    • свої доходи від реалізації своєї частки продукції, яка виникає у результаті спільної операції;

    • свою частку доходів від реалізації продукції спільної ­операції;

    • свої витрати, включно із часткою будь-яких понесених спільно витрат.

    Група обліковує активи, зобов'язання, доходи і витрати, які стосуються її частки у спільній операції, у відповідності до вимог МСФЗ, які застосовуються до конкретних активів, зобов'язань, доходів і витрат.

    У випадку коли підприємство групи взаємодіє зі спільною операцією, у якій таке підприємство групи є спільним оператором (наприклад, в операції продажу або внесення активів), вважається, що група здійснює операції з іншими сторонами спільної операції, і прибутки та збитки, які виникають у результаті цих операцій, визнаються у консолідованій фінансовій звітності групи лише у розмірі часток цих інших сторін у спільній операції.

    Коли підприємство групи взаємодіє зі спільною операцією, у якій таке підприємство групи є спільним оператором (наприклад, в операції придбання активів), група не визнає своєї частки прибутків та збитків до тих пір, поки вона не перепродасть ці активи третій стороні.

    Концесійна угода (угода про розподіл продукції).

    Компанія уклала концесійну угоду на розвідку і розробку нафти ("Концесійна угода") із Арабською Республікою Єгипет та Єгипетською генеральною нафтовою корпорацією ("ЄГНК") 13 грудня 2006 року.

    Концесійна угода містить такі умови:

    • У порядку, передбаченому Концесійною угодою, компанія відшкодовуватиме для себе щокварталу усі витрати на розвідку і розробку у межах 25% усіх нафтопродуктів, добутих і накопичених з усіх виробничих ділянок та не використаних у нафтових операціях ("Відшкодування витрат"). Нафтопродукти за Концесійною угодою включають сиру нафту або газ та зріджений нафтовий газ ("ЗНГ").

    • Решта 75% вироблених нафтопродуктів розподіляються між Компанією та ЄГНК у залежності від обсягів виробництва та виду продукту (сирої нафти або газу та ЗНГ). Частка компанії знаходиться у межах від 15% до 19%.

    • ЄГНК стає власником усіх активів компанії, придбаних і тих, що належать їй у межах Концесійної угоди, які були включені компанією до статті відшкодування витрат у зв'язку із операціями, які виконала компанія: земля стає майном ЄГНК одразу після її придбання; право власності на рухомі і нерухомі активи буде передаватися автоматично і поступово від компанії до ЄГНК, як тільки вони включатимуться до статті відшкодування витрат.

    Період розробки за Концесійною угодою обмежений максимальним строком у 25 років від дати відкриття комерційних запасів нафти або від дати перших постачань газу та розпочався у 2011 році.

    Облік усіх витрат на розвідку та оцінку, а також інших витрат та доходів, пов'язаних із угодою про розподіл продукції, здійснюється аналогічно до обліку процесів звичайного виробництва, як описано у цій Примітці.

    Звітність за сегментами.

    Операційні сегменти відображаються у порядку, який відповідає внутрішній звітності, яка подається керівній особі групи, відповідальній за прийняття операційних рішень. Сегменти, доходи яких, результати діяльності або активи становлять десять відсотків або більше від результатів усіх сегментів, відображаються окремо. Сегменти, результати діяльності яких не перевищують цього порогу, можуть відображатися окремо за рішенням керівництва.

    Основні засоби.

    Група використовує модель переоцінки для оцінки основних засобів, за виключенням незавершеного будівництва, яке обліковується за первісною вартістю. Справедлива вартість базувалась на результатах оцінок, проведених зовнішніми незалежними оцінювачами. Частота проведення переоцінок залежить від зміни справедливої вартості активів, які оцінюються. Остання незалежна оцінка справедливої вартості основних засобів групи була виконана станом на 31 грудня 2015 року. Подальші надходження основних засобів відображаються за первісною вартістю. Первісна вартість включає витрати, понесені безпосередньо на придбання об'єктів. Первісна вартість активів, створених власними силами, включає вартість матеріалів, прямі витрати на оплату праці та відповідну частку виробничих накладних витрат. Первісна вартість придбаних та створених власними силами кваліфікованих активів, включає витрати на позики.

    Будь-яке збільшення балансової вартості, яке виникає у результаті переоцінок, відображається у складі резерву переоцінки у складі власного капіталу через інші сукупні доходи. Зменшення, які взаємно зараховують раніше визнані збільшення того самого активу, відображаються у складі резерву переоцінки у складі власного капіталу через інші сукупні доходи; а всі інші зменшення включаються до консолідованого звіту про прибутки або збитки. У тій мірі в якій збиток від зменшення корисності того самого знеціненого активу був визнаний раніше у складі консолідованого звіту про прибутки або збитки, сторнування цього збитку від зменшення корисності також визнається у консолідованому звіті про прибутки або збитки.

    Витрати, понесені для заміни компонента об'єкту основних засобів, який обліковується окремо, капіталізуються за балансовою вартістю заміненого компонента, який припиняє визнаватись. Подальші витрати включаються у балансову вартість активу або визнаються як окремий актив, залежно від обставин, тоді, коли існує вірогідність отримання групою майбутніх економічних вигід, пов'язаних із об'єктом, і вартість об'єкту можна визначити достовірно. Усі інші витрати на ремонт і обслуговування включаються до консолідованого звіту про прибутки або збитки протягом того фінансового періоду, у якому вони були понесені. Основні засоби припиняють визнаватися після вибуття або коли більше не очікується отримання майбутніх економічних вигід від продовження використання активу. Прибутки та збитки від вибуття, які визначаються шляхом порівняння надходжень із балансовою вартістю основних засобів, визнаються у консолідованому звіті про прибутки або збитки. Після продажу переоцінених активів суми, включені до складу резерву переоцінки, переводяться до складу нерозподіленого прибутку.

    Основні засоби включають технологічні нафту і газ, які необхідно утримувати у трубопроводах та сховищах для того, щоб компанії групи із сегменту транспортування сирої нафти та зберігання природного газу могли провадити свою операційну діяльність.

    Незавершене будівництво включає також суми передплат за основні засоби.

     
    Буферний газ і знос буферного газу.

    Технологічний газ включає буферний газ, призначений для підтримання тиску у підземних сховищах групи і захисту їх від затоплення. Буферний газ розділяється на категорії буферного газу, який можна та не можна викачати, на основі інженерного аналізу та виду підземного сховища щодо того, чи можливо економічно викачати цей газ із сховища у будь-який момент протягом строку його використання. Вважається, що залишкова вартість частки буферного газу, яка визначається як така, що її неможна викачати, дорівнює нулю. Частка буферного газу, яка визначається як така, що її можна викачати, також вважається компонентом сховища, але у будь-який момент закриття сховища буферний газ, який можна викачати, буде доступний для продажу або іншого використання. Частка буферного газу, як визначено як такий, що його неможливо викачати, амортизується протягом залишкового строку корисного використання сховища, який не перевищує 80 років. Частка буферного газу, яка визначається як така, що її можна викачати, не амортизується. Обидві частки буферного газу переоцінюються тоді, коли існують ознаки того, що їхня балансова вартість станом на звітну дату суттєво відрізняється від їхньої справедливої вартості.

     
    Витрати на розвідку.

    Витрати на розвідку включають витрати, пов'язані із непідтвердженими запасами. До них належать геологічні та геофізичні витрати на виявлення і дослідження районів можливого залягання нафтогазових запасів, а також адміністративні, юридичні та консультаційні витрати, понесені у зв'язку із розвідкою. До них також належать усі випадки зменшення корисності розвідувальних свердловин, за якими не можна продемонструвати підтверджених запасів.

    Витрати на дослідження та розробку.

    Витрати на дослідження і розробку включають усі прямі і непрямі витрати на матеріали, оплату праці та зовнішні послуги, понесені у зв'язку зі спеціалізованим пошуком нових методик розробки та істотного вдосконалення продуктів, послуг та процесів і у зв'язку із дослідницькою діяльністю. Витрати, пов'язані із дослідницькою діяльністю, відображаються у складі витрат на дослідження і розробку того періоду, у якому вони були понесені. Витрати на розробку капіталізуються у випадку виконання критеріїв до визнання згідно з вимогами МСБО 38 "Нематеріальні активи".

     
    Активи розвідки і оцінки.

    Витрати на розвідку та оцінку запасів нафти і газу обліковуються із використанням методу успішних зусиль. Витрати накопичуються на основі кожного родовища. Витрати, безпосередньо пов'язані із розвідувальною свердловиною та витратами на розвідку та орендування майна, капіталізуються за умови виконання викладених нижче умов:

    • були виявлені достатні запаси нафти і газу, які виправдають завершення будівництва експлуатаційної свердловини;

    • досягнуто достатнього прогресу в оцінці економічної та технічної здійсненності, щоб виправдати початок розробки родовища у найближчому майбутньому;

    • якщо визначено, що комерційної розробки не можна досягнути, ці капіталізовані витрати відносяться на витрати періоду.

    Витрати, пов'язані із наведеними нижче видами діяльності, спочатку оцінюються за первісною вартістю і капіталізуються у складі основних засобів консолідованого звіту про фінансовий стан:

    • придбання прав на розвідування;

    • топографічні, геологічні, геохімічні та геофізичні дослідження;

    • пошуково-розвідувальне буріння;

    • прокладання траншей, взяття проб та зразків;

    • діяльність у зв'язку з оцінкою технічної здійсненності та комерційної доцільності видобування корисних копалин.

    Активи розвідки та оцінки переносяться на майбутні періоди під час етапу розвідки та оцінки і не амортизуються, але оцінюються на предмет зменшення корисності згідно із індикаторами зменшення корисності, як викладено в МСФЗ 6 "Розвідка та оцінка запасів корисних копалин". У випадках коли від майна відмовляються, накопичені капіталізовані витрати, які стосуються цього майна, списуються у відповідному періоді. До початку виробництва амортизація не нараховується.

    У випадках коли виявляється, що об'єкт містить запаси, які підлягають економічному добуванню, накопичені витрати на розвідку та оцінку, пов'язані із таким майном, переводяться до складу нафтогазових активів і подаються у складі основних засобів консолідованого звіту про фінансовий стан.

    Знос та виснаження.

    Знос нараховується у консолідованому звіті про прибутки або збитки на прямолінійній основі для розподілу витрат окремих активів на їхню ліквідаційну вартість протягом їхніх очікуваних строків корисного використання. Нарахування зносу починається із моменту придбання або, у випадку зі створеними власними силами активами, з моменту, коли актив завершений і готовий до використання.

    Нафтогазові активи, включно з обладнанням, яке задіяне у виробництві нафти та газу, виснажуються із використанням методу суми одиниці продукції. Вартість експлуатаційних свердловин амортизується протягом існування підтверджених розроблених запасів. Витрати на отримання ліцензії, будівництво об'єктів загального призначення та майбутнє виведення з експлуатації амортизуються протягом усього періоду існування підтверджених та ймовірних запасів.

    Інші основні засоби амортизуються на прямолінійній основі протягом очікуваних строків їхнього корисного використання. Звичайні строки корисного використання інших основних засобів Групи представлені таким чином:

    Строки корисного використання інших основних засобів

    Незавершене будівництво, а також технологічні нафта і газ не амортизуються.

     
    Нематеріальні активи.

    Нематеріальні активи мають визначені строки корисного використання і включають, головним чином, капіталізоване програмне забезпечення. Придбане програмне забезпечення капіталізується на основі витрат, понесених для придбання та доведення їх до використання. Нематеріальні активи відображаються за первісною вартістю, за вирахуванням накопиченої амортизації та збитків від зменшення корисності, якщо такі є. У випадку зменшення корисності балансова вартість нематеріальних активів списується до більшої з величин: вартості під час використання та справедливої вартості, за вирахуванням витрат на продаж.

    Оренда.

    Оренда, за умовами якої істотна частка ризиків і винагород залишається у орендодавця, класифікується як операційна. Виплати, здійснені за договорами операційної оренди (за вирахуванням будь-яких заохочень, отриманих від орендодавця), включаються до консолідованого звіту про прибутки або збитки на прямолінійній основі протягом строку дії оренди. Договори фінансової оренди капіталізуються на момент початку строку оренди за меншою з величин: справедливої вартості орендованого майна та теперішньої вартості мінімальних орендних платежів.

    Зобов'язання із виведення з експлуатації.

    Оцінка групою зобов'язань із виведення з експлуатації базується на очікуваних майбутніх витратах, які передбачається понести у результаті виведення з експлуатації об'єктів та відновлення території, на якій вони знаходились, з урахуванням впливу прогнозної інфляції для наступних періодів та дисконтування із використанням відсоткових ставок, які застосовуються до відповідного резерву. Очікувані витрати на демонтаж і видалення об'єкту основних засобів додаються до вартості об'єкту основних засобів тоді, коли відбувається його придбання і визнається відповідне зобов'язання. Зміни в оцінці чинного зобов'язання із виведення з експлуатації, які випливають зі змін в очікуваних строках або сумі виплат, чи зі змін у ставці дисконтування, яка використовується для оцінки, визнаються у консолідованому звіті про прибутки або збитки або, у разі існування будь-якого залишку від переоцінки стосовно відповідного активу, у інших резервах. Резерви стосовно діяльності із виведення з експлуатації оцінюються та переоцінюються щороку і включаються до консолідованої фінансової звітності на кожну звітну дату за їхньою очікуваною теперішньою вартістю із використанням ставок дисконтування, які відображають економічне середовище, у якому провадить свою діяльність група.

    Витрати на виплату відсотків, які стосуються резерву, включаються до фінансових витрат у складі прибутку або збитку.

    Зменшення корисності нефінансових активів.

    Активи переглядаються на предмет зменшення корисності тоді, коли події і обставини вказують на те, що відшкодувати балансову вартість не буде можливо відшкодувати. Збиток від зменшення корисності визнається у сумі, на яку балансова вартість активів перевищує їхню вартість відшкодування. Вартість відшкодування є більшою з двох величин: справедливої вартості, за вирахуванням витрат на продаж, та вартості використання. Для цілей оцінки зменшення корисності активи групуються за найменшими рівнями, для яких існують окремі потоки грошових коштів, які можна визначити (одиниці, які генерують грошові кошти). Нефінансові активи, які зазнали зменшення корисності, переглядаються на предмет можливого сторнування зменшення корисності на кожну звітну дату.

    Збиток від зменшення корисності визнається негайно у складі прибутку або збитку, якщо відповідний актив не відображається за переоціненою вартістю. У такому випадку збиток від зменшення корисності вважається зменшення у результаті переоцінки.

    У випадку коли збиток від зменшення корисності у подальшому сторнується, балансова вартість активу (або одиниці, яка генерує грошові кошти) збільшується до переглянутої оцінки її вартості відшкодування, таким чином щоб збільшена балансова вартість не перевищувала балансову вартість, яка була б визначена, якби не було визнано жодного збитку від зменшення корисності для активу (або одиниці, яка генерує грошові кошти) у попередні роки. Сторнування збитку від зменшення корисності визнається негайно у складі прибутку або збитку, якщо відповідний актив не відображається за переоціненою вартістю. У такому випадку сторнування збитку від зменшення корисності вважається збільшенням у результаті переоцінки.

    Класифікація фінансових активів.

    Група класифікує свої фінансові активи на такі категорії оцінки: (a) кредити і дебіторську заборгованість і (б) фінансові активи, наявні для продажу.

    Кредити і дебіторська заборгованість включають фінансову дебіторську заборгованість, яка виникає у результаті надання коштів, товарів або послуг безпосередньо дебітору, окрім дебіторської заборгованості, яка створюється із наміром продажу негайно або у короткостроковій перспективі, або яка має котирування на активному ринку. Кредити і дебіторська заборгованість включають, в основному, кредити, а також торгову дебіторську заборгованість, включно із придбаними кредитами та векселями. Усі інші фінансові активи включаються до категорії наявних для продажу.

     
    Класифікація як боргових інструментів або інструментів власного капіталу.

    Боргові інструменти та інструменти власного капіталу, випущені групою, класифікуються або як фінансові зобов'язання, або як власний капітал у відповідності до сутності договірних відносин та визначень фінансового зобов'язання та інструмента власного капіталу.

    Інструменти власного капіталу. Інструмент власного капіталу являє собою будь-який договір, який свідчить про залишкову частку в активах підприємства після вирахування усіх його зобов'язань. Інструменти власного капіталу, випущені підприємством групи, визнаються у сумі отриманих надходжень, за вирахуванням прямих витрат на їхній випуск.

    Операція викупу інструментів власного капіталу компанії визнається та вираховується безпосередньо із власного капіталу. Жодного прибутку або збитку не визнається у складі прибутку або збитку у результаті придбання, продажу, випуску або анулювання інструментів власного капіталу компанії. Фінансові зобов'язання. Фінансові зобов'язання класифікуються або як такі, що оцінюються за справедливою вартістю, із відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку, або як інші фінансові зобов'язання.

     
    Первісне визнання фінансових інструментів.

    Фінансові активи та фінансові зобов'язання первісно оцінюються за справедливою вартістю.

    Основні фінансові інструменти групи включають інвестиції, наявні для продажу, позики, грошові кошти та їхні еквіваленти і короткострокові депозити. Група має також різні інші фінансові інструменти, такі як дебіторська та кредиторська заборгованість покупців, яка виникає безпосередньо з її операцій.

    Усі операції придбання і продажу фінансових інструментів, які вимагають постачання протягом часового проміжку, визначеного нормативними актами або практикою відповідного ринку ("звичайні" операції придбання або продажу), відображаються на дату здійснення операції, на дату, на яку група приймає зобов'язання доставити фінансовий інструмент. Усі інші операції придбання і продажу визнаються на дату розрахунків, при цьому зміна вартості між датою прийняття зобов'язання та датою розрахунків не визнається для активів, які відображаються за первісною або амортизованою вартістю, і визнаються у складі власного капіталу для активів, класифікованих як наявні для продажу.

     
    Подальша оцінка фінансових інструментів.

    Після первісного визнання фінансові зобов'язання, кредити та дебіторська заборгованість групи оцінюються за амортизованою вартістю. Амортизована вартість розраховується із використанням методу ефективної відсоткової ставки та, для фінансових активів, визначається за вирахуванням будь-яких збитків від зменшення корисності. Премії і дисконти, включно із первісними витратами на проведення операцій, включаються до балансової вартості відповідного інструменту та амортизуються на основі ефективної відсоткової ставки для відповідного інструменту. Вважається, що номінальна вартість фінансових активів та зобов'язань із термінами погашення до одного року, за вирахуванням очікуваних кредитних коригувань, дорівнює їхній справедливій вартості. Справедлива вартість фінансових зобов'язань оцінюється шляхом дисконтування майбутніх потоків грошових коштів за договорами за поточною ринковою відсотковою ставкою, доступною для групи для аналогічних фінансових інструментів.

    Прибутки та збитки, які виникають у результаті зміни справедливої вартості активів, наявних для продажу, визнаються безпосередньо у складі інших сукупних доходів. Під час оцінки справедливої вартості фінансових інструментів група використовує різноманітні методи і робить припущення на основі ринкових умов, які існують на звітну дату.
    У випадку продажу або іншого вибуття активів, наявних для продажу, сукупний прибуток або збиток, визнаний у складі інших сукупних доходів, включається у визнання чистого прибутку. У випадку коли зменшення справедливої вартості активів, наявних для продажу, було визнане у складі власного капіталу та існують об'єктивні свідчення того, що активи знецінились, то збиток, визнаний у складі інших сукупних доходів, вилучається і включається у визначення чистого прибутку, навіть якщо не відбулося припинення визнання активів.

    Доходи з відсотків за борговими цінними паперами, наявними для продажу, розраховуються із використанням методу ефективної відсоткової ставки та визнаються у консолідованому звіті про прибутки або збитки. Дивіденди за інструментами власного капіталу, доступними для продажу, визнаються у консолідованому звіті про прибутки або збитки, коли встановлене право групи на отримання платежів та існує вірогідність надходження економічних вигід. Збитки від зменшення корисності визнаються у консолідованому звіті про прибутки або збитки того періоду, у якому вони були понесені у результаті однієї або більше подій, які відбулися після первісного визнання інвестицій, наявних для продажу. Істотне або тривале зменшення справедливої вартості інструменту менше його первісної вартості є показником того, що він знецінився. Сукупний збиток від зменшення корисності, який визначається як різниця між вартістю придбання та поточною справедливою вартістю, за вирахуванням будь-якого збитку від зменшення корисності цього активу, раніше визнаного у складі консолідованого звіту про прибутки або збитки, вилучається із власного капіталу та визнається у складі консолідованого звіту про прибутки або збитки.

    Збитки від зменшення корисності інструментів власного капіталу не сторнуються у складі консолідованого звіту про прибутки або збитки. Якщо, у подальшому періоді, справедлива вартість боргового інструмента, класифікованого як доступний для продажу, збільшується і це збільшення можна об'єктивно віднести до події, яка відбулася після визнання збитку від зменшення корисності у складі консолідованого звіту про прибутки або збитки, то збиток від зменшення корисності сторнується у консолідованому звіті про прибутки або збитки поточного періоду.

    Резерв на покриття збитків від зменшення корисності кредитів та дебіторської заборгованості формується, коли існують об'єктивні свідчення того, що група не буде здатна повернути усі належні суми згідно із первісними умовами. Істотні фінансові труднощі дебітора, вірогідність того, що дебітор може розпочати процедуру банкротства або фінансову реорганізацію, а також невиконання зобов'язань або прострочення платежів вважаються показниками того, що торгова дебіторська заборгованість знецінилась. Сумою резерву є різниця між балансовою вартістю активу та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх потоків грошових коштів. Балансова вартість активу зменшується за рахунок використання рахунку резерву, а сума збитку визнається у консолідованому звіті про прибутки або збитки. У випадку якщо дебіторська заборгованість є безнадійною, вона списується за рахунок резерву для дебіторської заборгованості. Подальше відшкодування раніше списаних сум включається до складу консолідованого звіту про прибутки або збитки.

    Припинення визнання фінансових інструментів.

    Група припиняє визнавати фінансові активи, коли (i) активи погашені або права на потоки грошових коштів від активів втратили свою силу, або (ii) група передала усі суттєві ризики та винагороди від володіння активами, або (iii) група не передала і не зберегла усі істотні права та винагороди від володіння, але втратила контроль. Контроль зберігається, якщо контрагент не має практичної здатності продати актив повністю непов'язаній третій стороні без потреби накладання додаткових обмежень на операцію продажу. Фінансові зобов'язання припиняють визнаватись групою тоді, і тільки тоді, коли зобов'язання групи виконані, скасовані чи строк виконання яких закінчився. Різниця між балансовою вартістю фінансового зобов'язання, яке припинило визнаватись, та виплаченою компенсацією визнається у складі прибутку або збитку.

    Податок на прибуток.

    Податок на прибуток нараховується у консолідованій фінансовій звітності у відповідності до українського законодавства, яке діяло або фактично діяло на звітну дату. Податок на прибуток включає нарахування поточного податку та відстроченого податку і визнається у консолідованому звіті про прибутки або збитки, якщо він не стосується операцій, які вже були визнані у тому самому або інших періодах у складі інших сукупних доходів або безпосередньо у складі власного капіталу.

    Поточний податок є сумою, яку передбачається сплатити або відшкодувати у податкових органів стосовно оподатковуваних прибутків або збитків за поточний та попередні періоди. Інші податки, крім податку на прибуток, відображаються у складі операційних витрат.

    Відстрочений податок на прибуток нараховується із використанням методу балансових зобов'язань на перенесені на майбутні періоди податкові збитки і тимчасові різниці, які виникають між податковими базами активів та зобов'язань і їхньою балансовою вартістю для цілей складання фінансової звітності. Згідно із виключенням щодо первісного визнання відстрочені податки не відображаються щодо тимчасових різниць на момент первісного визнання активу або зобов'язання в операції, яка не є об'єднанням підприємств, якщо операція на момент первісного відображення не впливає ані на фінансовий, ані на оподатковуваний прибуток. Відстрочені податкові зобов'язання не відображаються щодо тимчасових різниць на момент первісного визнання гудвілу та в подальшому щодо гудвілу, який не відноситься на валові витрати у цілях оподаткування. Залишки відстроченого податку оцінюються за ставками оподаткування, які діяли або фактично діяли на звітну дату, які, як очікується, будуть застосовуватись до періоду, в якому передбачається сторнування тимчасових різниць або реалізація перенесених на майбутні періоди податкових збитків. Відстрочені податкові активи та зобов'язання взаємно зараховуються лише в окремих компаніях групи. Відстрочені податкові активи щодо тимчасових різниць, які відносяться на валові витрати, та перенесених на майбутні періоди податкових збитків відображаються лише у тій мірі, в якій існує вірогідність отримання достатніх майбутніх оподатковуваних прибутків, за рахунок яких передбачається реалізувати ці вирахування.

     
    Запаси.

    Запаси відображаються за меншою з двох величин: первісної вартості та чистої вартості реалізації. Первісна вартість запасів включає витрати, понесені на придбання запасів, виробничі або конверсійні та інші витрати, понесені на доведення до їхнього чинного місця розташування та стану. Первісна вартість вироблених запасів включає відповідну частку виробничих накладних витрат на основі звичайної виробничої потужності. Вартість запасів визначається на основі методів "перше надходження — перше вибуття" для всіх запасів, за виключенням природного газу, та середньозваженої вартості для природного газу. Чиста вартість реалізації являє собою очікувану ціну реалізації під час звичайної господарської діяльності, за вирахуванням вартості завершення та витрат на продаж.

    Торгова дебіторська заборгованість.

    Торгова та інша дебіторська заборгованість первісно визнається за справедливою вартістю і у подальшому оцінюється за амортизованою вартістю із використанням методу ефективної відсоткової ставки, за вирахуванням резерву на знецінення.

    Передплати видані та інші оборотні активи.

    Передплати відображаються за первісною вартістю, за вирахуванням резерву на знецінення. Передплата класифікується як необоротний актив, коли товари або послуги, які стосуються цієї передплати, передбачається отримати після одного року або коли передплата стосується активу, який сам класифікується як необоротний після первісного визнання.

    Якщо існує ознака того, що активи, товари або послуги, які стосуються передплати, не будуть отримані, то балансова вартість передплати відповідно списується і визнається відповідний резерв на знеціненняу консолідованому звіті про прибутки або збитки.

    Векселі.

    Деякі операції придбання можуть погашатися простими або переказними векселями, які є ринковими борговими інструментами. Операції придбання, за якими розраховуються векселями, визнаються на основі оцінки керівництвом справедливої вартості, яка буде визначена під час таких погашень. Справедлива вартість визначається з урахуванням ринкової інформації, яка піддається спостереженню.

    Грошові кошти та їх еквіваленти.

    Грошові кошти та їх еквіваленти включають грошові кошти у касі, депозити на вимогу у банках та інші короткострокові високоліквідні інвестиції із первісними термінами погашення три місяці або менше. Грошові кошти та їх еквіваленти відображаються за амортизованою вартістю із використанням методу ефективної відсоткової ставки. Обмежені у використанні залишки виключаються зі складу грошових коштів та їхніх еквівалентів для цілей консолідованого звіту про рух грошових коштів. Залишки, обмежені для обміну або використання на погашення зобов'язання протягом, як мінімум, дванадцяти місяців від звітної дати, включаються до складу інших необоротних активів.

     
    Акціонерний капітал.

    Прості акції класифікуються як власний капітал. Додаткові витрати, які безпосередньо стосуються випуску нових акцій, відображаються у складі власного капіталу як вирахування із надходжень, за виключенням податку.

    Дивіденди і обов'язковий внесок частки прибутку до державного бюджету.

    Дивіденди і обов'язковий внесок частки прибутку до державного бюджету визнаються як зобов'язання і вираховуються із власного капіталу на звітну дату лише тоді, коли вони оголошуються до або на звітну дату. Інформація про дивіденди розкривається тоді, коли вони пропонуються до звітної дати або пропонуються чи оголошуються після звітної дати, але до затвердження консолідованої фінансової звітності до випуску.

    Податок на додану вартість ("ПДВ").

    В Україні ПДВ стягується за двома ставками: 20% за операціями продажу та імпорту товарів у межах країни, а також робіт і послуг та 0% за операціями експорту товарів і надання робіт або послуг, які використовуються поза межами України. Зобов'язання платника податків з ПДВ дорівнює загальній сумі ПДВ, зібраного протягом звітного періоду, і виникає на першу з двох дат: постачання товарів клієнту або отримання платежу від клієнта. Кредит з ПДВ являє собою суму, яку платник податків має право взаємно зарахувати за рахунок власного зобов'язання з ПДВ протягом звітного періоду. Права на кредит з ПДВ виникають після отримання рахунка-фактури з ПДВ, який видається на ранішу із двох дат: оплати постачальнику або отримання товарів. ПДВ, який стосується операцій продажу та придбання, визнається у консолідованому звіті про фінансовий стан на валовій основі і розкривається окремо як актив та зобов'язання. У випадку формування резерву на знецінення дебіторської заборгованості збиток від знецінення відображається щодо валової суми дебітора, включно з ПДВ.

    Позики.

    Позики включають банківські позики та облігації.

    Витрати на позики.

    Витрати на позики, які безпосередньо стосуються придбання, будівництва або виробництва кваліфікованих активів, тобто активів, які обов'язково потребують суттєвого періоду для підготовки їх до використання за призначенням чи для реалізації, додаються до первісної вартості цих активів до того моменту, поки вся діяльність, необхідна для підготовки кваліфікованого активу до його передбаченого використання або продажу, завершена. Усі інші витрати на позики визнаються у складі прибутку або збитку у тому періоді, в якому вони виникають.

    Позики первісно визнаються за справедливою вартістю, за вирахуванням витрат, понесених на здійснення операцій. Позики у подальшому відображаються за амортизованою вартістю із використанням методу ефективної відсоткової ставки. Банківські овердрафти включаються до складу позик у консолідованому звіті про фінансовий стан.

    Торгова кредиторська заборгованість.

    Торгова кредиторська заборгованість визнається і первісно оцінюється згідно з викладеною вище політикою щодо фінансових інструментів. У подальшому інструменти із фіксованими термінами погашення переоцінюються за амортизованою вартістю із використанням методу ефективної відсоткової ставки. Амортизована вартість розраховується з урахуванням будь-яких витрат на операції та будь-якого дисконту або премії на момент погашення.

     
    Аванси отримані.

    Аванси отримані відображаються у розмірі первісно отриманих сум. Суми отриманих авансів передбачається реалізувати шляхом отримання доходів від звичайної діяльності групи.

     
    Резерви.

    Резерви визнаються, коли група має поточне зобов'язання (юридичне або конструктивне), яке витікає із обставин, внаслідок минулої події та існує вірогідність, що для погашення зобов'язання знадобиться вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, і можна зробити достовірну оцінку цього зобов'язання.

    У випадках коли група очікує відшкодувати частину або усю суму резерву, наприклад, за договором страхування, то таке відшкодування визнається як окремий актив, тільки коли існує достатня впевненість у тому, що таке відшкодування буде отримане.

    Витрати на будь-який резерв подаються у консолідованому звіті про прибутки або збитки, за вирахуванням будь-якого відшкодування. Якщо вплив вартості грошей у часі є суттєвим, то резерви дисконтуються із використанням поточної ставки до оподаткування, яка відображає, якщо це доцільно, ризики, характерні для відповідного зобов'язання.

    Якщо використовується дисконтування, то збільшення резерву у результаті плину часу визнається як фінансові витрати.

    Інші зобов'язання.

    Інші фінансові зобов'язання первісно визнаються за справедливою вартістю, за вирахуванням понесених витрат на здійснення операцій, і у подальшому відображаються за амортизованою вартістю із використанням методу ефективної відсоткової ставки. Інші нефінансові зобов'язання оцінюються за первісною вартістю.

    Умовні активи та зобов'язання.

    Умовні активи не визнаються у консолідованій фінансовій звітності, але розкриваються у примітках, коли існує ймовірність надходження економічних вигід.

    Умовні зобов'язання не визнаються у консолідованій фінансовій звітності, окрім випадків коли існує вірогідність вибуття економічних ресурсів для врегулювання зобов'язання і їхню суму можна достовірно визначити. Інформація про умовні зобов'язання розкривається, окрім випадків коли можливість вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, є малоймовірною.

    Визнання доходів.

    Доходи від реалізації оцінюються за справедливою вартістю компенсації отриманої або до отримання та відображаються за вирахуванням податку на додану вартість та знижок.

    Доходи від реалізації товарів визнаються у момент постачання товарів та передачі права власності на них за умови виконання усіх наведених нижче умов:

    • група передала покупцю усі істотні ризики та вигоди, пов'язані із володінням товарами;

    • група більше не бере участі в управлінні у тій мірі, яка звичайно асоціюється із правом володіння, та не здійснює фактичного контролю над проданими товарами;

    • сума доходів від реалізації може бути достовірно ­визначена;

    • існує вірогідність, що економічні вигоди, пов'язані з операцією, надійдуть до групи;

    • понесені або очікувані витрати, пов'язані з операцією, можуть бути достовірно визначені.

    Якщо товари транспортуються до визначеного місця розташування, доходи визнаються, коли товари переходять до клієнта у пункті призначення.

    Доходи від реалізації послуг визнаються за умови виконання таких умов:

    • сума доходів від реалізації може бути достовірно ­визначена;

    • існує вірогідність, що економічні вигоди, пов'язані з операцією, надійдуть до групи;

    • етап завершеності операції на звітну дату можна достовірно оцінити;

    • витрати на операцію та витрати на завершення операції можна достовірно визначити.

    Подання доходів від реалізації валовою сумою чи на нетто-основі.

    Коли група діє як принципал, доходи від реалізації та собівартість реалізації відображаються на валовій основі. Якщо група продає товари або послуги як агент, доходи від реалізації відображаються на нетто-основі, яка являє собою зароблені маржу/комісії. Чи вважається група принципалом або агентом в операції залежить від аналізу як юридичної форми, так і сутності угоди, яку укладає група.

    Ключовими індикаторами того, що група діє як агент, є ­такими:

    • інша сторона, а не група, є основною зобов'язаною стороною за надання товарів або послуг;

    • відсутній або обмежений загальний ризик для запасів;

    • відсутні істотні ризики та винагороди, пов'язані із реалізацією товарів або послуг;

    • прибутки від операції являють собою фіксовану суму;

    • відсутня свобода вибору постачальників та здатність встановлювати ціну продажу.

    Визнання витрат.

    Витрати відображаються за методом нарахування. Первісна вартість реалізованих товарів включає ціну придбання, витрати на транспортування, комісії, які стосуються договорів постачання, та інші відповідні витрати.

    Фінансові доходи та витрати.

    Фінансові доходи та витрати включають витрати на виплату відсотків за позиками, збитки від дострокового погашення кредитів, доходи з відсотків за інвестованими коштами, доходи або збитки від випуску фінансових інструментів, використання відсотків за пенсійними зобов'язаннями та резервами, а також прибутки і збитки від курсових різниць за позиками та облігаціями.

    Доходи з відсотків визнаються по мірі нарахування з урахуванням фактичної дохідності відповідного активу.

    Угоди продажу і зворотного викупу та кредитування цінних паперів.

    Угоди продажу і зворотного викупу (угоди "репо"), які фактично забезпечують контрагенту прибуток кредитора, вважаються забезпеченими операціями фінансування. Цінні папери, реалізовані за такими угодами продажу та зворотного викупу, не припиняють визнаватися. Цінні папери не змінюють своєї класифікації у консолідованому звіті про фінансовий стан до тих пір, поки правонаступник не отримає право за договором або дорученням на продаж або повторну заставу цінних паперів. У цьому випадку вони змінюють класифікацію на дебіторську заборгованість з викупу. Відповідне зобов'язання подається у складі сум заборгованості перед іншими банками або в складі інших запозичених коштів.

    Виплати працівникам: пенсійний план із визначеними внесками.

    Група робить визначені єдині соціальні внески до Державного пенсійного фонду України стосовно своїх працівників. Внески розраховуються як відсоток від поточної валової заробітної плати і відносяться на витрати того періоду, у якому вони були понесені. Дискреційні пенсії та інші виплати після виходу на пенсію включаються до складу витрат на оплату праці у консолідованому звіті про прибутки або збитки.

     
    Виплати працівникам: пенсійний план із визначеними виплатами.

    Група здійснює виплати одноразових сум, виплати при досягненні певного віку та інші виплати, визначені у колективній угоді. Зобов'язання, визнане у консолідованому звіті про фінансовий стан стосовно пенсійного плану із визначеними виплатами, є теперішньою вартістю зобов'язання за пенсійним планом із визначеними виплатами на звітну дату. Зобов'язання за пенсійним планом із визначеними виплатами розраховується щороку із використанням методу прогнозної кредитної одиниці.

    Теперішня вартість зобов'язання за пенсійним планом із визначеними виплатами визначається шляхом дисконтування очікуваного майбутнього вибуття грошових коштів із використанням відсоткових ставок за високоліквідними корпоративними облігаціями, деномінованими у валюті, у якій здійснюються виплати, і які мають терміни погашення, які приблизно відповідають умовам відповідного пенсійного зобов'язання.

    Актуарні прибутки та збитки, які виникають у результаті досвіду внесення коригувань та змін в актуарні припущення, відносяться до інших сукупних доходів того періоду, у якому вони виникають. Витрати на вартість послуг минулих періодів визнаються негайно у складі консолідованого звіту про прибутки та збитки.

    27. ІСТОТНІ ОБЛІКОВІ ОЦІНКИ ТА СУДЖЕННЯ

    Застосування облікової політики групи вимагає від керівництва використання професійних суджень, оцінок та припущень стосовно балансової вартості активів та зобов'язань, інформація про які не є такою очевидною у інших джерелах. Оцінки та пов'язані з ними припущення базуються на історичному досвіді та інших факторах, які, на думку керівництва, вважаються доцільними у цих обставинах. Фактичні результати можуть відрізнятися від таких оцінок.

    Оцінки та відповідні припущення переглядаються на постійній основі. Результати переглядів облікових оцінок визнаються у тому періоді, в якому здійснюється такий перегляд, якщо результат перегляду впливає лише на цей період або у періоді перегляду та майбутніх періодах, якщо результат перегляду впливає на поточний та майбутній періоди.

    Істотні професійні судження під час застосування облікової політики.

    Нижче наведені істотні судження, крім тих для яких вимагається здійснення оцінок, які зробило керівництво у процесі застосування облікової політики групи і які мають найістотніший вплив на суми, визнані у консолідованій фінансовій звітності.

    Інвестиція у ПАТ "Укрнафта".

    Група володіє пакетом у розмірі 50% + 1 акція прав голосу у ПАТ "Укрнафта". Решта знаходиться у власності обмеженої кількості інвесторів. У березні 2015 року згідно із Законом України "Про акціонерні товариства" кворум для проведення загальних зборів акціонерів було знижено від 60% + 1 акція до 50% + 1 акція. Після цих змін та заміни Наглядової ради у ПАТ "Укрнафта" у липні 2015 року Компанія відновила контроль над ПАТ "Укрнафта" із 22 липня 2015 року. Відповідно, інвестиція у ПАТ "Укрнафта" обліковується як інвестиція у дочірнє підприємство, починаючи із цієї дати (Примітка 22). Компанія розглядає цю зміну як операцію об'єднання підприємств і, відповідно, застосувала метод придбання.

     
    Основні джерела невизначеності оцінок.

    Нижче наведені основні припущення стосовно майбутнього та інші основні джерела невизначеності оцінок на кінець звітного періоду, щодо яких існує значний ризик того, що вони стануть причиною суттєвих коригувань балансової вартості активів та зобов'язань протягом наступного фінансового року.

    Зобов'язання із виплат працівникам.

    Група оцінює зобов'язання за виплатами після виходу на пенсію та іншими виплатами працівникам із використанням методу прогнозної кредитної одиниці на основі актуарних припущень, які відображають найкращі оцінки керівництва щодо змінних величин, які визначають кінцеву вартість виплат після виходу на пенсію та інших виплат працівникам. Теперішня вартість пенсійних зобов'язань залежить від цілої низки факторів, які визначаються на актуарній основі із використанням низки припущень. Основні припущення, які використовуються під час визначення чистої вартості (доходів) для пенсій, включають ставку дисконтування та очікуване збільшення рівня заробітної плати. Будь-які зміни у цих припущеннях вплинуть на балансову вартість пенсійних зобов'язань. Оскільки не існує довгострокових, високоліквідних корпоративних або облігацій внутрішньої державної позики, випущених у гривнях, необхідні істотні професійні судження для оцінки відповідної ставки дисконтування. Основні припущення подано у Примітці 15.

    Визнання відстрочених податкових активів.

    Відстрочений податковий актив, визнаний у консолідованому звіті про фінансовий стан, являє собою податок на прибуток до відшкодування шляхом майбутніх вирахувань із оподатковуваного прибутку. Відстрочені податкові активи відображаються у тій мірі, в якій вірогідна реалізація відповідної податкової вигоди. Під час визначення майбутнього оподатковуваного прибутку та суми податкових вигід, які вірогідно отримати у майбутньому, керівництво робить професійні судження та застосовує оцінки на основі історичного оподатковуваного прибутку та очікувань щодо майбутніх доходів, які, як передбачається, будуть достатніми за відповідних обставин.

    Податкове законодавство.

    Українське податкове, валютне і митне законодавство продовжує розвиватися. Спірні нормативні акти стають причиною різних тлумачень. На думку керівництва, його тлумачення є належними і надійними, але немає гарантій того, що вони не стануть причиною претензій з боку податкових органів (Примітка 21).

     
    Витрати на виведення об'єктів з експлуатації.

    Резерв на виведення активів з експлуатації являє собою теперішню вартість витрат на виведення нафтогазових об'єктів з експлуатації, яку очікується понести у майбутньому (Примітка 15). Ці резерви були визнані на основі внутрішніх оцінок групи.

    Основні оцінки включають майбутні ринкові ціни на необхідні витрати із виведення об'єктів з експлуатації і базуються на ринкових умовах та факторах. Додаткова невизначеність стосується строків витрат на виведення об'єктів з експлуатації, які залежать від виснаження родовищ, майбутніх цін на нафту і газ і, як результат, очікуваного моменту у часі, коли не очікується отримання майбутніх економічних вигід у виробництві.

    Зміни цих оцінок можуть призвести до суттєвих змін у резервах, визнаних у консолідованому звіті про фінансовий стан.

    Знос і виснаження нафтогазових активів.

    Нафтогазові активи виснажуються із використанням методу суми одиниць продукції. Вартість експлуатаційних свердловин амортизується протягом існування підтверджених розроблених запасів. Витрати на отримання ліцензії, будівництво об'єктів загального призначення та майбутнє виведення з експлуатації амортизуються протягом усього періоду існування загальних доведених запасів. Зміни в оцінках стосовно обсягів виробництва, підтверджених розроблених запасів та загальних доведених запасів у сторону зменшення або збільшення можуть призвести до зміни обліку реалізації відповідних активів. Зменшення доведених розвіданих запасів у результаті майбутніх перевірок та виробництва призведе до збільшення витрат на знос, виснаження та амортизацію.

     
    Зменшення корисності основних засобів.

    Керівництво переглядає балансову вартість активів для визначення, чи не існують будь-які ознаки зменшення корисності. Останній перегляд був здійснений протягом переоцінки основних засобів, проведеної станом на 31 грудня 2015 року (Примітка 6).

    Під час оцінки загального зменшення корисності активи, які не генерують окремих потоків грошових коштів, включаються до відповідних одиниць, які генерують грошові кошти. Оцінки на предмет того, чи існують показники потенційного зменшення корисності, базуються на різноманітних припущеннях, включно з ринковими умовами, реалізацією активів та здатністю використати актив для альтернативних цілей. Якщо існують ознаки зменшення корисності, група здійснює оцінку суми відшкодування (більшої з двох величин: справедливої вартості, за вирахуванням витрат на продаж, та вартості під час використання), порівнює її з балансовою вартістю і відображає зменшення корисності у тій мірі, в якій балансова вартість перевищує суму відшкодування. Вартість під час використання базується на очікуваних майбутніх потоках грошових коштів, які дисконтуються до їхньої теперішньої вартості. Очікувані майбутні потоки грошових коштів вимагають від керівництва зробити низку припущень, включно із попитом споживачів, виробничими потужностями, майбутніми темпами зростання та відповідною ставкою дисконтування. Будь-яка зміна цих оцінок може призвести до зменшення корисності у майбутніх періодах.

    Група не виявила індикаторів загального зменшення корисності станом на 31 грудня 2015 року.

    Строки корисного використання інших основних засобів.

    Основні засоби групи, за виключенням нафтогазових активів, амортизуються із використанням прямолінійного методу протягом очікуваних строків їхнього корисного використання, які базуються на бізнес-планах керівництва та операційних оцінках.

    Фактори, які можуть вплинути на оцінку строків корисного використання активів та їхньої залишкової вартості, включають таке:

    • зміни у технологіях;

    • зміни у технологіях технічного обслуговування;

    • зміни регуляторних актів та законодавства;

    • непередбачені проблеми з експлуатацією.

    Будь-який із вищезазначених факторів може вплинути на знос основних засобів у майбутньому та їхню балансову і залишкову вартість. Група переглядає очікувані строки корисного використання основних засобів на кінець кожного річного звітного періоду. Перегляд базується на поточному стані активів та очікуваному періоді, протягом якого вони продовжуватимуть приносити економічні вигоди для групи. Будь-які зміни очікуваних строків корисного використання або залишкової вартості відображаються на перспективній основі від дати зміни. Останній перегляд строків корисного використання здійснювався протягом переоцінки основних засобів станом на 31 грудня 2015 року (Примітка 6).

    Знецінення торгової дебіторської заборгованості.

    Керівництво оцінює вірогідність знецінення торгової дебіторської заборгованості на основі аналізу окремих рахунків. Фактори, які беруться до уваги, включають аналіз погашення торгової дебіторської заборгованості у порівнянні із історією виплат, кредитними умовами, наданими клієнтам, та доступною ринковою інформацією щодо здатності контрагента здійснити оплату. У випадку якщо фактичне відшкодування буде меншим за оцінки керівництва, група може бути змушена відобразити додаткові витрати на знецінення.

    Оцінка запасів.

    Запаси відображаються за меншою з двох величин: первісної вартості або чистої вартості реалізації. Під час оцінки чистої вартості реалізації своїх запасів керівництво базує свої оцінки на різних припущеннях, включно з поточними ринковими цінами.

    На кожну звітну дату група здійснює оцінку своїх запасів на предмет надлишкової кількості та старіння і, у випадку необхідності, відображає резерв на зменшення запасів стосовно застарілих та неходових товарів. Цей резерв вимагає використання припущень стосовно майбутнього використання запасів. Ці припущення базуються на інформації про віковий аналіз запасів та прогнозний попит. Будь-які зміни в оцінках можуть вплинути на суму резервів на запаси, які можуть знадобитися.

    28. ПРИЙНЯТТЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ НОВИХ АБО ПЕРЕГЛЯНУТИХ СТАНДАРТІВ ТА ТЛУМАЧЕНЬ

    Прийняття до застосування нових і переглянутих Міжнародних стандартів фінансової звітності.

    Такі стандарти були вперше прийняті до застосування групою за фінансовий рік, який починається на або після 1 січня 2015 року:

    • поправки до МСБО 19 "Виплати працівникам" — Пенсійні плани із визначеними виплатами: внески працівників;

    • щорічні вдосконалення МСФЗ за період 2010-2012 років;

    • щорічні вдосконалення МСФЗ за період 2011-2013 років. Прийняття до застосування поправок до стандартів не завдало жодного впливу на консолідований фінансовий стан або показники діяльності групи, відображені у консолідованій фінансовій звітності, і не призвели до будь-яких змін в обліковій політиці групи та сумах, відображених за поточний або попередні роки.

    Стандарти і тлумачення випущені, але які ще не набули чинності. На дату затвердження цієї консолідованої фінансової звітності такі стандарти і тлумачення, а також поправки до стандартів, були випущені, але іще не набули чинності:

    Стандарти і тлумачення випущені, але які ще не набули чинності

    На разі керівництво компанії здійснює оцінку впливу від застосування поправок до МСБО 1 "Подання фінансової звітності" – Ініціатива щодо розкриття інформації, поправок до МСФЗ 10 "Консолідована фінансова звітність" та МСБО 28 "Інвестиції в асоційовані та спільні підприємства" — Продаж або внесок активів між інвестором та його асоційованим або спільним підприємством, поправок до МСФЗ 11 "Спільна діяльність" — Облік операцій придбання часток у спільній діяльності, поправок у результаті Щорічного вдосконалення МСФЗ, МСФЗ 15 "Доходи від реалізації за договорами з клієнтами" та МСФЗ 9 "Фінансові інструменти".
    Щодо інших стандартів та тлумачень, то керівництво очікує, що їхнє прийняття до застосування не матиме суттєвого впливу на консолідовану фінансову звітність групи у майбутніх періодах.




    <<Попередній розділ
     
    Повернутися на головну