• ЧОМУ БУЛО НЕОБХІДНО ПЕРЕХОДИТИ ДО АДРЕСНИХ СУБСИДІЙ

    Перехід від прихованих субсидій до адресних у постачанні газу для населення України — давно назрілий крок. До початку цього процесу у 2014 році ціни на газ для населення були у 10 разів нижчими за ціни для промисловості. Це створювало колосальні корупційні стимули приписувати газ населенню та використовувати його у комерційних цілях.
    Крім того, занижена ціна на газ стала підґрунтям більш складних процесів. Це марнотратство, патерналізм, недоцільність інвестицій у енергозбереження та модернізацію, занепад видобування газу в Україні і багато інших негативних явищ.

    Рахунок йшов на величезні суми. Лише за останні чотири роки на прямі та непрямі субсидії на природний газ для населення державний бюджет витратив майже 360 млрд грн.

    Багаторічне відкладання цінової лібералізації в цій сфері породило величезну "діру" в державних фінансах. Це, в свою чергу, справило масштабний негативний вплив на стабільність гривні.

    Населення витрачало газ неефективно, бо не мало мотивації до його заощадження. Газ витрачався в колосальних обсягах. Низькі ціни робили більшість заходів з підвищення ефективності використання газу фінансово непривабливими. Людям було простіше і дешевше купувати газ, замість того щоб замінити старий котел на більш ефективний, утеплити будинок чи просто змінити свої звички. В результаті це призвело до технічної та технологічної деградації інфраструктури та ЖКГ.

    Частина газу, використаного населенням, видобувалась в Україні, а частина імпортувалась за високою ціною з Росії. Щоб утримувати низькі середні ціни на газ для населення, держава встановлювала мізерні закупівельні ціни на газ українських державних газовидобувних компаній.

    В Україні 2/3 громадян не користуються газом або використовують його в малих обсягах, лише для приготування їжі. Через занижені ціни на український газ ці громадяни не отримали належної компенсації за десятки мільярдів кубометрів газу, який був видобутий за ці роки із надр, що належать кожному громадянину України за Конституцією.

    Заниження ціни для українських державних видобувників означало також недофінансування робіт із розвідки та інтенсифікації видобування. Як наслідок – виснаження родовищ та скорочення видобутку. При цьому кошти на оплату імпортованого газу виходили з національної економіки, не створюючи робочі місця, бюджет втрачав податкові надходження. Таким чином ми підтримували російську видобувну галузь замість власної.

     

    Чому нічого не було зроблено раніше, щоб зупинити марнування сотень мільярдів гривень?

    Дешевий газ — це коррупція

    Відповідь проста та складна одночасно – на цьому робилися багатомільярдні статки, за які можна було купити все: майно, закон, популярність виборців.

    Для українців "дешевий газ" був дешевим лише на папері. Все, що було заплачено додатково до ціни в квитанції, — навкруги нас. Це занедбані та енергонеефективні будинки; старі та проржавілі теплотраси; недофінансовані медицина, освіта та наука; мізерні пенсії; падіння гривні, яка декілька років штучно утримувалася на стабільному рівні за рахунок кредитів; шалена інфляція. А найстрашніше — зневіра людей, що підігрівається політиками, які раніше заробляли свої статки на різниці в ціні на газ.

     

    ЯКІ ЦІЛІ ПЕРЕХОДУ ДО НОВОЇ СИСТЕМИ?

    Перехід до нової системи, за якої громадяни з великими статками сплачують повну ціну на газ, а середньозабезпечені та незаможні родини отримують адресну допомогу від держави, — це складний, але необхідний та відповідальний крок. Він має декілька цілей.

    1. Знищення підґрунтя для корупції

    Різні ціни на газ для різних груп споживачів — підґрунтя для отримання тіньового прибутку від перепродажу "дешевого" газу споживачам "дорогого" газу. Завищені норми використання газу населенням, відсутність повного його обліку, завищені технологічні норми списання газу, несанкціонований відбір — це не повний перелік інструментів реалізації моделі перетворення "дешевого" газу в "дорогий".

    Тепер ціни для різних споживачів знаходяться на однаковому рівні, цю можливість для корупції ліквідовано.

    2. Створення фінансової мотивації кінцевого споживача до заощадження газу

    Низькі ціни знищували мотивацію людей до заощадження газу. Не було сенсу ані ощадливо ставитися до нього, ані, тим більше, вживати заходи, які потребують витрат, наприклад утеплення будинку, заміна газового котла на більш ефективний чи встановлення теплової помпи. Держава витрачала мільярди доларів на оплату російського газу замість того, щоб запустити програми модернізації житла в Україні і позбавитися необхідності купувати газ за кордоном.

    Тепер українці вмотивовані економити газ, утеплювати свої будинки та модернізувати системи опалення, а держава пропонує допомогу у фінансуванні таких робіт.

    3. Створення підґрунтя для конкуренції на ринку газу для населення

    Через те, що 9/10 вартості газу сплачував держбюджет у вигляді дотацій, жодній приватній компанії не було сенсу намагатися продавати газ населенню. Тому багато років боротьба на "ринку" газу для населення відбувалась не за споживача, а за доступ до "дешевого" газу та державних дотацій. Хто отримав доступ до цього ресурсу, той міг заробляти на різниці в цінах та надавати неякісні послуги на правах монополіста.

    З 1 травня 2016 року ціни на газ для різних категорій зрівнялися. Постачання газу для населення стає економічно привабливим для приватних компаній. Це створило підґрунтя для справжньої конкуренції за споживача.

    4. Заощадження публічних фінансів

    Різницю між "дешевим" газом та його справжньою вартістю компенсувала держава, забираючи гроші з оборони, освіти, медицини тощо. Частину газу доводилось купувати за кордоном, витрачаючи величезні обсяги валюти на підтримку чужої економіки замість власної.

    Тепер імпорт газу скоротився в рази. Україна вже майже рік не купує газ в Росії. Нафтогаз вперше за 10 років не отримає допомоги з держ­бюджету. Навпаки, планується що у 2016 році Нафтогаз заплатить 60 млрд грн податків, а це близько 10% доходів держбюджету. Очікується, що навіть виплативши субсидії тим, кому важко оплачувати газ за новою ціною, держава матиме ще 25 млрд грн на інші нагальні потреби: пенсії, медицину, оборону тощо.

    5. Розвиток видобування українського газу

    Державне Укргазвидобування не мало коштів на розвиток видобутку газу. Відтак не створювались нові робочі місця, не було замовлень українським виробникам, сплачувалось менше податків, більше коштів вимивалося з економіки через імпорт газу.

    Тепер Укргазвидобування отримало кошти для інвестицій у розвиток виробництва. Вже отримали замовлення українські виробники обладнання, відновлюються занедбані за багато років виробничі потужності. Тендери проводяться відкрито у системі ProZorro, постачати Укргазвидобуванню може будь-який виробник, який здатний поставити якісний товар або послугу за найбільш конкурентною ціною.

    Зав'язаний "дешевим" газом гордіїв вузол проблем був настільки масштабним, що лише розрубавши його, усунувши першопричину, можна було сподіватися на краще.

    Скільки насправді коштував газ

    ЯКІ РЕЗУЛЬТАТИ ПЕРЕХОДУ ДО НОВОЇ СИСТЕМИ?

    1. Обсяги використання газу населенням суттєво знизились

    Порівняно із середнім рівнем споживання у 2012-2014 роках, у 2015 році населення використало на 5 млрд куб. м газу менше. Якщо забрати з цього обсягу зменшення, пов'язане із окупацією частини території України, воєнними діями у зоні АТО, а також скоригувати фактичний результат на теплішу зиму, то економія все одно буде більше 2 млрд куб. м газу.

    Цей величезний обсяг був зекономлений рівномірно по всіх регіонах, оскільки споживачі стали ощадливіше використовувати цей ресурс, бо його ціна у квитанції стала вищою. Навіть ті споживачі, які отримували субсидію, використовували менше газу. Скорочення використання продовжується і у 2016 році. 

    2. Припинилося субсидування Нафтогазу із держбюджету

    Це дозволило скоротити витрати державного бюджету в 2015 році приблизно на 30 млрд грн. У 2016 році Нафтогаз не отримуватиме жодних компенсацій із держбюджету.

    3. Значно збільшилися платежі групи Нафто­газ до держбюджету

    Після завершення вирівнювання цін у 2016 році група Нафтогаз стала джерелом чистих доходів для держбюджету. Це правильна і звична роль для європейських енергетичних компаній, які перебувають у державній власності. При цьому малозабезпечені громадяни захищені субсидіями, а більш заможні споживачі сплачують повну ціну.

    4. Укргазвидобування збільшує інвестиції та залучає сучасні технології

    Підвищення фінансової спроможності підприємств групи дозволило Укргазвидобуванню вже у 2016 році збільшити фінансування розвідки нових родовищ. Негативну тенденцію зменшення власного видобутку вдалося зупинити.

    ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

    Нова система адресних субсидій справедливіша, бо надає більше захисту менш заможним

    ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

    5. Перерозподіл бюджетних витрат дозволив збільшити фінансування оборони

    Нарешті, припинення фінансування дешевого газу для всіх за бюджетні кошти дозволило реально укріпити обороноздатність країни – фінансування оборонних видатків за два роки зросло у 2,5 раза. Якби бюджет, як і раніше, спрямовував десятки мільярдів на дотування газу для всіх без винятку, ці гроші не можна було б спрямувати на оборону.

    Таким чином, перехід до нової системи адресних субсидій був не лише логічним кроком, який знищив багатомільярдні корупційні схеми. Він був терміновою необхідністю та умовою для збереження України як незалежної держави.

    ЯК ПРАЦЮЄ НОВА СИСТЕМА СУБСИДІЙ

    Кардинальне спрощення правил оформлення житлово-комунальних субсидій було логічним та обґрунтованим кроком, який дозволив пом'якшити наслідки вирівнювання цін на газ для малозабезпечених верств населення.

    Більше 5 млн родин звернулися за допомогою та отримують субсидію на комунальні витрати. Це значно менше, ніж 13 млн родин, які раніше опосередковано отримували державну допомогу через дотований газ.

    Система субсидій структурована таким чином, що середня родина витрачає на комунальні послуги не більше 15% свого сімейного бюджету. Багатодітні, неповні родини або такі, де є непрацездатні особи, як правило, витрачатимуть ще менше. Рівень обов'язкових витрат залежить від доходу на одну особу. Що менше родина має коштів, то меншу частку свого бюджету вона витрачатиме на комунальні послуги.

    Таким чином, державна допомога тепер перерозподіляється більш справедливо. Якщо раніше більше допомоги отримували споживачі, які використовували багато газу, то нинішня система адресних субсидій надає більше захисту менш заможним.

    Тим не менш, вже зараз очевидні окремі недоліки спрощеної системи субсидій. Їхнє ­усунення допоможе більш ефективно витрачати бюджетні кошти та підвищить рівень соціальної справедливості в призначенні субсидій. Зокрема, один з найпомітніших недоліків — відсутність стимулів для отримувачів субсидій до енергоощадної поведінки та економії ресурсів.

    Менше споживання, менше імпорту

    Заходи, які можуть покращити систему субсидій: оптимізація соціальних нормативів, запровадження середньострокових графіків їх зниження, автоматизація процесів нарахування, звірки з фактичними обсягами використання, перевірки змін у майновому стані тощо.

    Крім того, для заохочення енергоощадної поведінки одержувачів субсидій, доцільною є поетапна монетизація цієї допомоги. Зокрема, домогосподарства, які споживають менше за певний норматив, мають отримати можливість використовувати зекономлені кошти на інші потреби.

    ЩО ДАЛІ?

    В 2016 році цінова лібералізація вийшла на проміжний фініш — затверджено методику розрахунку граничної ціни газу для населення на рівні 100% імпортного паритету.
    Незважаючи на прогнозоване зростання обсягу субсидій для населення, очікується, що податкові платежі від групи Нафтогаз будуть більш ніж достатніми для покриття цих витрат із держбюджету. При цьому обсяги використання газу населенням у 2016 році продовжують скорочуватись.

    Додаткові доходи Укргазвидобування після сплати рентних та інших платежів до бюджету дозволять профінансувати масштабні роботи зі збільшення видобутку газу.
    Пройдений шлях до цінової лібералізації заклав підґрунтя для переходу до завершального етапу реформи — створення повноцінного конкурентного ринку газу для побутових споживачів. 

    З ЧОГО СКЛАДАЄТЬСЯ ЦІНА НА ГАЗ?

    З чого складається ціна на газ

     

    СТРУКТУРА КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ

    Структура корпоративного управліня

    <<Попередній розділ

    Наступний розділ>>