• Одним із стратегічних завдань Нафтогазу в 2015 залишалось створення умов для збільшення надійності постачання газу українським споживачам, а також стабільного транспортування газу споживачам у інших європейських країнах.

    Команда Нафтогазу сумлінно виконує це завдання за підтримки українського уряду, Єврокомісії, Секретаріату Енергетичного Співтовариства та інших міжнародних партнерів України.
    Головними елементами цього стратегічного напрямку роботи Нафтогазу є:
    • диверсифікація маршрутів та джерел постачання газу в Україну;
    • побудова взаємовигідних недискримінаційних відносин, заснованих на ринкових практиках та вимогах європейського законодавства, із контрагентами на Сході і на Заході;
    • повна інтеграція газового ринку України з об'єднаним газовим ринком Європи;
    • підвищення безпечності транспортування газу споживачам України та інших країн Європи.

    ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

    Україна займає активну позицію в процесі створення об'єднаного газового ринку Європи, оскільки є одним із найбільших гравців континенту у видобуванні, транспортуванні, зберіганні та постачанні природного газу

    ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------


    За минулі два роки Нафтогаз домігся значного прогресу у питаннях диверсифікації джерел імпорту газу та побудові прозорих відносин зі своїми партнерами.

    На черзі боротьба за майбутню конфігурацію об'єднаного газового ринку Європи.

    Україна займає активну позицію у процесі створення об'єднаного газового ринку Європи, оскільки є одним із найбільших гравців континенту у видобуванні, транспортуванні, зберіганні та постачанні природного газу.

    Завдяки впроваджуваним реформам, Україна вперше стає відкритою для міжнародних інвестицій і готова запропонувати західним компаніям привабливі можливості для роботи та співпраці в усіх сегментах ринку газу.

    ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ІМПОРТУ

    Диверсифікація маршрутів постачання газу

    У 2015 році Нафтогаз додатково збільшив обсяг реверсних потужностей зі Словаччини, газотранспортна система якої поєднує Україну із ліквідними ринками газу Західної Європи.

    На початку 2015 року реверсні потужності за маршрутами газу з Європи збільшились майже на 20% і складають нині більше 20 млрд куб. м газу на рік

    З урахуванням наявності вільних обсягів газу в Європі це дозволяє покрити загальні річні потреби України в імпорті без закупівлі газу у Росії. Наразі Україна має можливість повністю забезпечити себе газом, закуповуючи його у європейських постачальників.

    Доступ до словацького маршруту є критично важливим для забезпечення енергетичної безпеки України в період активізації конфлікту з Росією. У 2014 році Нафтогаз взяв участь у відкритому конкурсі Eustream S.A. та забронював потужність точки виходу зі словацької ГТС до ГТС України в обсязі близько 11 млрд куб. м/рік до 2020 року і 2,9 млрд куб. м/рік до 2017 року. Зважаючи на довгостроковий характер закупівлі, ці витрати є фіксованими для Нафтогазу незалежно від обсягів газу, імпортованих за цим маршрутом.

    Диверсифікація постачальників імпортованого газу

    Крім забезпечення достатніх газотранспортних потужностей з країн ЄС до України, Нафтогаз активно продовжував диверсифікацію постачальників імпортованого газу. За останні 2 роки Нафтогазу вдалося домогтися зниження частки Газпрому в імпорті газу в Україну з майже 100% до 0%.

    У 2013 році ЄС поставляв в Україну 8% від загального обсягу імпорту природного газу, а 92% закупоаувались у Російської Федерації. У 2015 році вже 63% в балансі надходження імпортованого газу припадало на поставки з ЄС, а 37% – з Росії. Станом на дату виходу цього звіту у вересні 2016 року Нафтогаз та приватні імпортери купували газ лише у європейських постачальників.

    Критерії вибору постачальників імпортованого газу

    Під час кожної закупівлі Нафтогаз обирає пропозицію з найнижчою ціною серед пропозицій усіх доступних потенційних постачальників на момент здійснення закупівлі. При цьому Нафтогаз має можливість приймати до розгляду пропозицію Газпрому лише тоді, коли між компаніями укладено додаткову угоду, яка регулює спірні питання до завершення арбітражного провадження у Стокгольмі.



    РОБОТА З ЄВРОПЕЙСЬКИМИ ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ

    У відносинах з європейськими постачальниками Нафтогаз у 2015 році переходив до роботи за контрактами Європейської асоціації енерготрейдерів (EFET), стандартними для ринку ЄС.

    ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

    Головні критерії вибору постачальників – надійність поставки та ціна

    ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

    Збільшення кількості постачальників

    Кількість постачальників Нафтогазу з європейського напрямку продовжує збільшуватися. Протягом 2015 року компанія співпрацювала з 10 контрагентами з Європи. У 2016 році їхня кількість збільшилася до 14.

    Нафтогаз закуповує природний газ лише у провідних та надійних західних компаній, підтримуючи диверсифікований портфель продавців. З 10 компаній, у яких Нафтогаз закуповував природний газ на європейському ринку у 2015 році, 6 компаній мали рейтинг інвестиційного класу. За рейтингом Financial Times Europe 500 за 2015 рік три з цих контрагентів входили в Top-10 в секторі Gas, Water & Multiutilities, два у Top-10 в секторі Oil & Gas Producers. За рейтингом Risk & Energy Risk Commodity Rankings-2015 два постачальники Нафтогазу увійшли в Top-10 дилерів, що спеціалізуються на природному газі.

    Звуження спреду до NCG

    Вдосконалення трейдингової стратегії Нафтогазу дозволило домогтися звуження спреду (різниці) між цінами імпортованого газу та цінами на газ на німецькому хабі NCG більше ніж у 2,5 раза.
    За рахунок цього протягом 2015 року розмір цього спреду знизився до вартості транспортування газу за умови бронювання довгострокових потужностей від Німеччини через Чехію та Словаччину. Це не лише мінімізувало витрати компанії на закупівлю газу, а й сприяло зменшенню цін на газ в Україні для сегмента промисловості (в доларовому еквіваленті), які у 2015 корелювали з ціною імпортованого газу.

    Співпраця з ЄБРР

    У 2015 році Нафтогаз уклав угоду про поновлювану кредитну лінію з ЄБРР розміром 300 млн дол. на закупівлю природного газу з європейського напрямку. Водночас банк виставив жорсткі умови щодо закупівель за цією позикою: застосування власних правил ЄБРР для закупівель; попередній відбір постачальників за погодженими критеріями; проведення процедур закупівель за обов'язковою недискримінаційною процедурою.

    Крім того, банк висунув важливі вимоги щодо продовження реформ у Нафтогазі. Зокрема, ЄБРР активно підтримував започаткування реформи корпоративного управління групи. Принципова позиція ЄБРР дозволила Нафтогазу стати першою державною компанією в Україні, в якій впроваджуються нові стандарти корпоративного управління відповідно до принципів ОЕСР для компаній у державній власності (див. розділ Корпоративне управління).

    Протягом грудня 2015 року та січня 2016 року Нафтогаз провів 27 процедур закупівлі та уклав 17 договорів на поставку 1,7 млрд куб. м газу в рамках кредитної угоди з ЄБРР. У травні 2016 року компанія повністю погасила кредит ЄБРР відповідно до умов угоди. На початку 3 кварталу 2016 року Нафтогаз провів закупівлю газу на зимовий сезон 2016-2017, вдруге скориставшись коштами за угодою з ЄБРР.

    Реверсні потужності

    ВІДНОСИНИ З ГАЗПРОМОМ ТА РОСІЙСЬКОЮ ФЕДЕРАЦІЄЮ

    "Зимові пакети" для перехідного врегулювання спірних питань

    У 2014 році у зв'язку з триваючим арбітражним провадженням щодо перегляду умов контракту на поставку газу між Нафтогазом та Газпромом, представники України, Росії та Європейської Комісії сформували збалансований пакет тристоронніх домовленостей, відомих як "зимовий пакет". Ці домовленості забезпечили необхідні гарантії надійності та передбачуваності постачання російського газу в Україну.

    В рамках "зимового пакета" було укладено додаткову угоду до контракту між Нафтогазом та Газпромом, яка, зокрема, уточнює режим оплати, замовлення та постачання газу, визначає незастосування принципу "бери або плати" на період, узгоджений сторонами. Позитивний досвід першого "зимового пакета" було продовжено і на період з 01.10.2015 до 31.03.2016 з укладанням сторонами документів з аналогічними умовами.

    Нафтогаз незмінно залишався відкритим до переговорів щодо приведення умов закупівлі російського газу до ринкових.

    Кількість договорів

    Розвиток відносин з Газпромом протягом 2015 року

    Завдяки усуненню обмежень в доступі до транспортної інфраструктури та розширенню кола постачальників, Україна отримала реальну можливість обирати джерела імпортованого газу. Збільшення реверсу зі Словаччини з 8 до 15 млрд куб. м/рік або до 40 млн куб. м на добу на початку 2015 року дало можливість в моменти пікових навантажень покривати дефіцит газу імпортом з європейського напрямку.

    Взимку 2014-2015 років вартість російського газу для Нафтогазу була приблизно на 10% вищою, ніж вартість газу з Європи. В результаті Нафтогаз суттєво скоротив обсяги імпорту в Газпрому та наростив закупівлі у європейських постачальників.

    ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

    Частка російських поставок у внутрішньому використанні газу в Україні зменшилася з 34% у 2014 році до 18% у 2015 році

    ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

    Спроби Газпрому зупинити реверсні поставки газу в Україну взимку 2014-2015 років були невдалими та, за повідомленнями російських ЗМІ, коштували йому більше 5 млрд дол. На початку другого кварталу 2015 року Газпром суттєво знизив свою цінову пропозицію, щоб конкурувати з європейськими постачальниками Нафтогазу.

    Незважаючи на те, що до кінця 1 кварталу 2016 року між Нафтогазом та Газпромом діяла додаткова угода, яка робила закупівлі російського газу можливими, наприкінці листопада 2015 року Нафтогаз припинив імпорт газу з Росії. Таке рішення було ухвалене внаслідок зниження цін на газ на європейському ринку, на що Газпром не зреагував відповідним зниженням власної цінової пропозиції.

    Обсяг економії завдяки диверсифікації джерел постачання

    Диверсифікація маршрутів та джерел постачання вже дозволила Україні уникнути значних витрат. Без доступу до європейського ринку газу сума платежів на користь Газпрому за період з середини 2014 року до кінця 1 кварталу 2016 року могла скласти більше 50 млрд дол. Фактичні витрати на імпортований газ за цей період склали лише 6,4 млрд дол., тобто у 8 разів менше потенційних витрат.

    З весни 2014 року Нафтогаз зекономив для України 450 млн дол. на закупівлі газу у європейських постачальників. Якщо врахувати обсяг знижок, які Газпром запропонув через конкуренцію, економія склала 5 млрд дол.

    Найбільша частка із зекономлених коштів припадає на потенційні штрафи за положенням "бери або плати". За періоди, коли діяли додаткові угоди в рамках "зимового пакета", дія цього положення була припинена за згодою сторін. Питання застосування або незастосування цього положення у решті періодів вирішиться за результатами арбітражного провадження.

    Зменешення залежності від поставок з Россії

    Арбітражне провадження щодо контракту на постачання газу

    У червні 2014 року Нафтогаз та Газпром ініціювали зустрічні арбітражні позови в Арбітражному інституті Торгової палати Стокгольма щодо контракту на поставку газу. Згодом ці позови було поєднано у єдине провадження. Протягом 2015 року Нафтогаз вів активну роботу щодо участі у процесі.

    Вимоги Нафтогазу в арбітражному провадженні за контрактом на поставку газу становлять приблизно 18,1 млрд дол., з яких близько 14,2 млрд дол. — це вимоги щодо повернення переплати за газ, закуплений в Газпрому протягом 2010‑2014 років за цінами вище ринкових. Цей термін охоплює період після першого звернення Нафтогазу до Газпрому з пропозицією привести ціну у відповідність до поточного ринкового рівня згідно з умовами контракту. Залишок суми складають вимоги з виплати штрафних санкцій та процентів відповідно до умов контракту та законодавства Швеції.

    Газпром вимагає від Нафтогазу близько 38,7 млрд. дол., з яких 2,1 мдрд дол. — спірна різниця між обґрунтованою, на погляд Нафтогазу, ціною за газ, імпортований в 4 кварталі 2013 року та 2 кварталі 2014 року, та ціною, сформованою згідно з контрактною формулою, що оскаржується Нафтогазом. Ще близько 29,2 млрд дол. претензій Газпрому стосується вимог за 2012-2015 роки відповідно до положення контракту "бери або плати", згідно з яким Нафтогаз має сплатити за товар, який фактично не було поставлено.

    Залишок суми складають вимоги з виплати штрафних санкцій та процентів.

    Кількість постачальників

    Нафтогаз наполягає, що положення "бери або плати" в поєднанні з іншими положеннями контракту (зокрема, способом встановлення ціни та забороною реекспорту газу) є дискримінаційним та не може застосовуватися до Нафтогазу.

    Газпром також вимагає від Нафтогазу сплати рахунків на суму понад 0,7 млрд дол. за газ, начебто поставлений російською компанією на тимчасово окуповану територію України в межах Донецької та Луганської областей протягом 2015 та 2016 років. При цьому з 2014 року поставки газу в Україну за чинним контрактом між Нафтогазом та Газпромом здійснюються на умовах передплати.

    Нафтогаз не приймає газ на газовимірювальних станціях Прохорівка і Платово, розташованих на тимчасово окупованій території України, оскільки імпортує газ виключно через пункти входу в ГТС на підконтрольній Україні території (див. розділ Операційна діяльність — Наслідки збройної агресії).

    Арбітражне провадження щодо контракту на транзит газу

    Суттєвих змін вимагає також і контракт на транспортування російського газу до ЄС, необхідність чого неодноразово обговорювалась на рівні двох компаній, профільних міністерств України та Російської Федерації, а також під час тристоронніх переговорів за участі Європейської Комісії. Нафтогаз ініціював провадження щодо цього контракту в Арбітражному інституті Торгової палати Стокгольма в жовтні 2014 року та надав детальні позовні вимоги в квітні 2015 року.

    Вимоги Нафтогазу в цьому провадженні стосуються, по‑перше, заміни певних положень контракту. Зокрема, Нафтогаз має отримати право передати свої права та обов'язки за транзитним договором новому оператору ГТС України згідно з вимогами Третього енергопакета. По‑друге, транзитний тариф має бути приведений у відповідність із правом ЄС та законодавством України.

    ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

    Завдяки диверсифікації сумарне зменшення фактичних витрат Нафтогазу порівняно з потенційними склало більше 44 млрд дол.

    ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

    Крім того, Нафтогаз вимагає призначення компенсації за недопоставку обсягів газу для транзиту, в тому числі з урахуванням того, що тариф на транзит газу залежить від обсягу транспортованого газу.

    Мінімальний обсяг газу, що Газпром має поставляти для транзиту територією України щорічно, складає 110 млрд куб. м. Натомість, річний обсяг транзиту в 2009-2013 роках дорівнював в середньому 94 млрд куб. м, в 2014 – 62  млрд куб. м. За підсумками 2015 року його обсяг склав у напрямку ЄС 67,1 млрд куб. м.

    Загалом грошові вимоги Нафтогазу до Газпрому в цьому провадженні складають до 10,2 млрд дол. станом на кінець липня 2016 року.

    У жовтні 2015 року Газпром в рамках провадження за транзитним контрактом подав зустрічний позов до Нафтогазу. У своєму позові Газпром вимагає стягнути з Нафтогазу вартість 5 млн куб. м газу, який сформувався у липні-листопаді 2014 року. Згідно з позицією Нафтогазу, цей газ використовується в процесі надання Газпрому послуг з транзиту. Газпром вважає, що цей газ було безпідставно відібрано Нафтогазом. Загалом сума зустрічних вимог Газпрому в провадженні за контрактом з транзиту газу складає близько 6 млн дол., або менше 0,1% від суми претензій Нафтогазу.

    У липні 2016 року Газпромом були заявлені додаткові вимоги щодо стягнення з Нафтогазу переплати за послуги з транзиту за минулі періоди у випадку задоволення судом вимог Нафтогазу про перегляд ціни за контрактом на поставку газу.

    Арбітражні провадження між Нафтогазом та Газпромом

    ПІВНІЧНИЙ ПОТІК-2 – ТРОЯНСЬКИЙ КІНЬ ДЛЯ ЄВРОПИ


    Протягом 2015 та 2016 років Росія та Газпром активізували дії з просування проекту Північний потік-2. Цей проект є обхідним маршрутом, покликаним, в першу чергу, замістити транзит російського газу Прямим потоком – традиційним щляхом, який проходить територією України та інших держав Центральної та Східної Європи (ЦСЄ). У випадку реалізації цього проекту Україна зазнає значних втрат, але найбільшої шкоди він завдасть споживачам Газпрому в ЄС.

    ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

    Північний потік-2 нівелює зусилля демократичних країн щодо підтримки України та впровадження санкцій проти Росії через її воєнну агресію у Криму та на Донбасі

    ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

    Наслідки реалізації Північного потоку-2 для України

    За умови транспортування територією України достатніх обсягів російського газу, організації віртуального реверсу між Україною та ЄС та завершення реформи ринку газу в Україні стане можливим створення ліквідного та інтегрованого газового ринку в Енергетичному Співтоваристві фактично без жодних додаткових інвестицій.

    Реалізація проекту Північний потік-2 робить цю мету нездійсненною через знищення транзиту газу українським маршрутом. Це, в свою чергу, нівелює зусилля демократичних країн щодо підтримки України та впровадження санкцій проти Росії через її воєнну агресію у Криму та на Донбасі.

    Наслідки реалізації Північного потоку-2 для країн ЄС

    Північний потік-2 завдасть суттєвих збитків не лише Україні, а й іншим країнам Європи. Реалізація цього проекту становить безпосередню загрозу енергетичній безпеці регіону, посилюючи залежність споживачів від одного джерела і маршруту постачання природного газу.

    Спрямування потоків газу газопроводом Північний потік-2 спровокує суттєве падіння обсягів газу, які транспортуються наявними маршрутами через країни ЦСЄ, що призведе до швидкого занепаду цих маршрутів.

    В результаті весь обсяг російського газу буде надходити до ЄС через північ Німеччини. Наявна газотранспортна інфраструктура між північною Німеччиною та країнами ЦСЄ, зокрема, газопровід OPAL, не зможе забезпечити транспортування необхідних обсягів газу у південному напрямку до цих країн.

    Це суперечить інтересам країн ЦСЄ та Південної Європи, які значною мірою залежать від російського газу і мають обмежений доступ до альтернативних маршрутів його поставок.

    Запуск Північного потоку-2 для цього регіону означатиме нові можливості для зловживань Газпромом своїм домінуючим становищем, в тому числі через вплив на критичний об'єкт інфраструктури.

    ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

    Північний потік-2 є політично вмотивованим проектом, основною метою якого є створення механізмів для формування внутрішніх протиріч у ЄС

    ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

    Таким чином, завдяки реалізації проекту Північний потік-2 Газпром та Росія отримають додатковий інструмент для вчинення тиску на низку країн-членів ЄС не лише у газових питаннях, а і для штучного формування протиріч між державами-членами ЄС.

    Просування проекту Північний потік-2 відбувається, незважаючи на опір багатьох країн ЄС. Проти проекту вже виступили Італія, Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Хорватія та країни Балтії. Свої заперечення висловила й Україна як член Енергетичного Співтовариства.

    Підтримку Північного потоку-2 висловлює Німеччина, що можна пояснити очікуваною комерційною вигодою для країни від цього проекту. Однак він зачіпає також питання енергетичної безпеки, солідарності та геополітичної стабільності ЄС, які виходять на наднаціональний рівень.

    Побудова Північного потоку-2 спричинить збереження високих цін на газ в країнах ЦСЕ (наближених до рівня "хаб плюс вартість транспортування"). Окрім того, концентрація пунктів входу російського газу на півночі Німеччини може спричинити зростання ціни на газ для підприємств у країнах ЦСЄ, які зараз отримують його з боку України за коротшим та більш дешевим маршрутом. Таким чином, ці підприємства можуть бути поставлені у невигідне становище порівняно з аналогічними компаніями в Німеччині, які, навпаки, отримають додаткову конкурентну перевагу.

    Для самої Німеччини проект несе безпековий ризик, оскільки країна додатково збільшує свою значну залежність від одного постачальника газу. Вже зараз поставки газу від Газпрому сягають 60% у використанні газу Німеччиною. У випадку реалізації проекту Північний потік-2, цей рівень збільшиться щонайменше до 70%.

    Невідповідність Північного потоку-2 європейському законодавству

    Північний потік-2 не може бути побудований без підтримки, сприяння та безпосередньої участі європейських компаній і без відповідних дозвільних рішень кількох країн ЄС. В умовах режиму дотримання санкцій відносно РФ, неухильного виконання європейського енергетичного та антимонопольного законодавства, реалізація цього проекту є неможливою.

    У теперішньому вигляді проект Північний потік-2 не відповідає законодавчим вимогам, які застосовуються в Енергетичному Співтоваристві та ЄС (Третій енергетичний пакет).

    Зокрема, цей проект:

    • може бути реалізований виключно за умови дотримання вимог про відокремлення діяльності з транспортування природного газу від його постачання та видобутку (що унеможливлює участь у ньому Газпрому й інших постачальників з ЄС);

    • не підпадає під критерії для отримання звільнення від вимог про відокремлення, оскільки не забезпечить ЄС доступ до нових джерел газу і не є новим маршрутом його постачання;

    • не відповідає антимонопольному законодавству ЄС через потенціал до фрагментації ринку, неконкурентної поведінки на основі попередньої змови між декількома гравцями або для зловживання окремим гравцем своїм домінуючим становищем, а також через перешкоди, які він створює для повноцінного функціонування єдиного ринку Енергетичного Співтовариства, що включає, зокрема, ЄС та Україну.

    Позиція Євросоюзу є ключовою у питанні Північного потоку-2

    Європейський Союз здатний проявити рішучість щодо безкомпромісного дотримання свого енергетичного та антимонопольного законодавства, що означатиме неможливість реалізації проекту Північний потік-2.

    Україна, зі свого боку, послідовно доводить бажання та готовність виконувати вимоги європейського енергетичного законодавства і надалі залишатися надійним транзитером природного газу до ЄС. Більше того, на сьогодні українська газотранспортна система – єдиний транзитний коридор для постачання російського газу до Європи, непідконтрольний Газпрому. Це один із факторів, який обмежує можливості Газпрому для посилення своїх позицій у Європі.

    Частка газу Газпрому у сукупному споживанні країн Європи вже зараз складає близько 40%. Виправданою стратегією на цьому фоні виглядає прагнення Європи до реалізації проектів, які дозволять європейським споживачам отримати доступ до альтернативних постачальників газу, зокрема з Азії та США.

     

    ІНВЕСТИЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ В УКРАЇНІ ВНАСЛІДОК ІНТЕГРАЦІЇ З ЄВРОПЕЙСЬКИМ РИНКОМ ГАЗУ


    Реформа ринку газу в Україні здійснюється за тими ж принципами, за якими цей ринок реформувався в інших країнах Європи. Україна зацікавлена у взаємовигідному партнерстві та використанні практик організації ринку газу, які добре зарекомендували себе в ЄС.

    Одним із стратегічних завдань Нафтогазу є максимальна допомога уряду України в реалізації реформи газового ринку для його повної інтеграції з європейським. В результаті цієї реформи в Україні буде створено привабливі інвестиційні можливості на декількох ринках.

    Постачання газу та зберігання газу

    Україна залишається одним з найбільших ринків збуту природного газу в Європі: обсяг імпорту в 2015 році склав 16,5 млрд куб. м газу, споживання — 33,8 млрд куб. м. Зважаючи на прагнення України диверсифікувати постачання газу в умовах російської збройної агресії, європейські постачальники мають можливість збільшити свою частку на цьому ринку. Протягом 2015 року обсяги газу, завезені до України приватними імпортерами, збільшилися у 7,5 раза (див. розділ Операційна діяльність — Імпорт і оптове постачання газу).

    Українські підземні газові сховища можуть містити понад 30 млрд куб. м газу та є найбільшими в Європі. Найпотужніші з них розташовані на кордоні України з ЄС. Завершення реформи газового ринку в Україні має створити для постачальників зручні та надійні механізми завезення, зберігання та вивезення газу.

    Транспортування

    Україна зацікавлена в оптимальному використанні своєї газової інфраструктури і веде переговори з потенційними західними партнерами щодо спільного управління ГТС та підземними сховищами. Українська ГТС залишається зручним та надійним маршрутом транспортування російського газу до ЄС: в 2015 році понад 40% російського газу було поставлено до Європи та Туреччини саме цим шляхом.

    Крім того, українська ГТС здатна забезпечити транспортування газу від постачальників із Західної Європи до споживачів у Центральній, Східній та Південній Європі. Це дозволить поєднати інфраструктурно роз'єднані ринки та зміцнити енергетичну безпеку найбільш вразливих країн регіону (див. розділ Операційна діяльність — Транспортування газу).

    Видобування газу

    Україна володіє одними з найбільших доведених запасів традиційного газу в Європі. Укргазвидобування є найбільшим гравцем на цьому ринку. Реформа ринку газу відкриє підприємству можливості для залучення інвестицій у збільшення ефективності видобування газу та розробки нових родовищ (див. розділ Операційна діяльність — Видобування газу).

    Енергоефективність

    Україна вкрай неефективно споживає газ та має значний потенціал зниження потреби в цьому ресурсі за умови використання сучасних технологій. Крім ринків, пов'язаних з торгівлею, транспортуванням та видобуванням газу, започаткована реформа відкриває ще один важливий ринок для міжнародних компаній, а саме ринок енергозбереження. Зокрема, обсяг інвестицій у модернізацію житлово-комунального господарства оцінюється на рівні 36 млрд дол. (див. розділ Стратегія та реформа — Енергетична незалежність).

     



    << Попередній розділ

    Наступний розділ >>